«В Україні несподівано з’явився новий політичний важковаговик – секретар РНБО Данілов»

Більше цікавих новин читайте на сайті - ОGLAVNOM.COM.UA

(Рубрика «Точка зору»)

Адріан Каратницький

В Україні, найімовірніше, народилася нова політична зірка. Це грубий, прямолінійний 58-річний колишній ветеринар, який вдягається у костюми, що на ньому не сидять, і майже не посміхається. Проте протягом останніх двох місяців Олексій Данілов, секретар Ради національної безпеки та оборони, став найбільш палким голосом реформ та справедливості.

Поки рейтинги президента Зеленського падають, а його уряд намагається подолати проблеми зростання смертей від COVID-19, браку вакцин, економічного спаду і відсутності ознак завершення війни на Донбасі, Данілов став тим чиновником, який почав ефективно проговорювати суть того, що хочуть досягти, і результатів з ключових питань, які бентежать українців.

Нещодавно висловив думку, що англійська повинна замінити російську як другу мову в Україні

Майже кожного тижня Данілов бере участь у високорейтинговому ток-шоу, де говорить про олігархів у країні, незаконну приватизацію, махінації російської «п’ятої колони» в Україні та «зрадницькі» голосування у парламентах минулих скликань. Він також підживлює свої появи у ЗМІ за допомогою ширших коментарів, як тоді, коли він, наприклад, закликав студентів та викладачів не голосувати за кандидатуру дискредитованого колишнього спікера парламенту Володимира Литвина на посаду ректора Київського національного університету або коли нещодавно висловив думку, що англійська повинна замінити російську як другу мову в Україні.

Новоявлена медіа-слава Данілова не базується на якійсь конкретній владі чи повноваженнях, як він себе намагається завжди зобразити. Його посада секретаря РНБО є, врешті-решт, здебільшого дорадчою та адміністративною. Вплив Данілова виходить безпосередньо з рішення Зеленського спробувати оживити Раду нацбезпеки, щоб розв’язати низку чутливих питань, що трактуються як загроза національній безпеці.

2 лютого РНБО проголосувала за накладення санкцій на «п’яту колону» Росії в Україні

Згідно з Конституцією України, РНБО є «координаційним органом… при президентові України», який «контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони». Членство у РНБО переважно визначається президентом, але серед них повинні бути прем’єр-міністр та міністр внутрішніх справ, а також міністри оборони та закордонних справ, яких на посади призначає президент.

За понад 25-річну історію, РНБО здебільшого зосереджувалася на зовнішніх загрозах та зазвичай скликалася, щоб показати національну єдність у часи зовнішніх криз. Коли йшлося про внутрішню політику, вона зазвичай залишалася поза процесами.

Проте все змінилося 2 лютого, коли за ініціативою президента Зеленського РНБО проголосувала за накладення санкцій на «п’яту колону» Росії в Україні. У пакет увійшли обмеження щодо власності проросійського депутата, який є номінальним власником великого новинного медіахолдингу. Санкції проти законодавця Тараса Козака та його телеканалів «112 Україна», NewsOne та ZIK обґрунтовувалися його можливою торгівлею з підконтрольними Кремлю «народними республіками» на окупованій Росією частині сходу України.

Двома тижнями по тому санкції були поширені й на об’єкти у власності лідера «Опозиційної платформи – За життя» Віктора Медведчука та його дружину.

19 березня РНБО ухвалила рішення щодо повного аудиту власності та видобутку українських корисних копалин, у першу чергу покладів енергоносіїв та мінералів. До аудиту входитиме дослідження умов, за яких усі лізингові, концесійні угоди та договори спільного видобутку з 1994 року були підписані. Пояснюючи це рішення, Данілов заявив: «Якщо у видачі ліцензій на ці ресурси були порушення, вони будуть повернуті українському народові».

РНБО ухвалила рішення із закликом переглянути усі укази, видані Януковичем, якого український суд визнав винним у державній зраді

Також були накладені економічні санкції проти колишніх українських посадовців, зокрема колишнього президента Віктора Януковича, колишнього прем’єр-міністра Миколи Азарова, бізнесмена Сергія Курченка, колишнього міністра оборони Павла Лебедєва, колишнього генерального директора «Укроборонпрому» Дмитра Саламатіна та колишнього міністра освіти Дмитра Табачника. Більшість із них нині є російськими громадянами, що дозволяє безперешкодно накласти на них санкції.

До того ж, РНБО ухвалила рішення із закликом переглянути усі укази, видані Януковичем, якого український суд визнав винним у державній зраді. Перегляд повинен виявити, які з указів колишнього президента України загрожують національній безпеці.

Зокрема, це рішення призвело до указу президента Зеленського, яким той звільнив призначених Януковичем суддів Конституційного суду Олександра Тупицького та Олександра Касмініна. Зеленський до того звинуватив очільника Конституційного суду Тупицького у загрозі національній безпеці.

Критики запевняють, що щотижневі оголошення про санкції та президентські укази – це ретельно зрежисовані піар-кампанії. Якщо такий темп зачахне, критики доведуть свою правоту. Однак, якщо все продовжиться у тому ж темпі, такі санкції загалом можуть стати інструментом системних змін у корумпованих законодавчій та економічній системах країни.

РНБО та Зеленський, впроваджуючи цей потік санкцій, можливо, надихалися нещодавніми кроками США. У вересні 2020 року і пізніше у січні 2021-го уряд США оголосив санкції проти українського депутата Андрія Деркача та його спільників, назвавши їх російськими агентами, залученими до втручання в американські вибори. Реагуючи на ці рішення, Зеленський, вважається, спитав у свого апарату, чи існують подібні санкційні механізми, які Україна може застосувати щодо тих, кого вона вважає загрозою національній безпеці.

Команда юристів Данілова та президента Зеленського потім приступила до розробки критеріїв для поширення санкційних заходів, які раніше застосовувалися проти іноземців, і на українців. Вони тепер поширюються на українських фізичних та юридичних осіб, якщо вони економічно взаємодіють із терористичними угрупованнями, звинувачені у держзраді або якщо взяли іноземне громадянство (як у випадку з Януковичем та його союзниками).

І така роль РНБО навіть не є безпрецедентною.

Після Помаранчевої революції 2004 року тодішній президент Віктор Ющенко двічі намагався використати Раду національної безпеки та оборони для впливу на внутрішню політику. Вперше це була спроба зменшити повноваження прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, вдруге – під час боротьби за владу і вплив із прем’єр-міністром Віктором Януковичем. Обидві спроби були невдалими.

Цього разу, поки розпочата Кремлем війна тліє на сході України, а частини країни окуповані Росією, президент Зеленський оживив РНБО, зосередившись на пов’язаних із Росією внутрішніх загрозах національній безпеці. Таке більш широке визначення національної безпеки отримало великий резонанс як серед народу, так і серед української політичної еліти.

Безперечно, більшість рішень РНБО та указів президента Зеленського вже є та ще будуть оскаржені у судах. Але в непередбачуваних українських судах спрогнозувати можна лише одне: на розгляд справ підуть роки. До того принаймні далекоглядні рішення РНБО будуть чинними. Це означає, що на тривалий період Олексій Данілов буде у центрі суспільної уваги.

Адріан Каратницький – експерт «Атлантичної ради» США

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

Передрук Ukraine’s unlikely new political heavyweight – Atlantic Council здійснено з дозволу «Атлантичної ради» США

Джерело

Більше цікавих новин читайте на сайті - ОGLAVNOM.COM.UA

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *