Нажмите "Enter", чтобы перейти к контенту

Закон про мову в 2021 році і сфера обслуговування. Деякі депутати стурбовані штрафами

Більше цікавих новин читайте на сайті - ОGLAVNOM.COM.UA

Верховна Рада може розглянути законопроєкт, який передбачає скасування штрафів за порушення мовного законодавства. Втім, цього не відбудеться раніше, ніж відповідні норми набудуть чинності. А вони набувають сили вже 16 січня, отож сфері обслуговування доведеться закон виконувати вже тепер. Але чи готовий увесь український бізнес до роботи в нових умовах?

Від 16 січня 2021 року набуває чинності стаття 30 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Вона говорить, що мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. Тому інформація про товари та послуги на території України має надаватися у першу чергу українською.

Тобто, як зазначено у законі, підприємства, установи та організації усіх форм власності та підприємці мають обслуговувати українською мовою. Також виробники та виконавці і продавці зобов’язані, відповідно до закону, надавати споживачам інформацію про свої товари, роботи чи послуги державною мовою. Українською має подаватися інформація на цінниках, в інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо.

Крім того, тепер суб’єкти електронної комерції, зареєстровані в Україні, будуть зобов’язані забезпечити надання усієї інформації, визначеної законом, зокрема і щодо предмету електронного договору, державною мовою.

Під час акції на підтримку української мови. Запоріжжя, 16 липня 2020 року


Під час акції на підтримку української мови. Запоріжжя, 16 липня 2020 року

Водночас інформація державною мовою про товари та послуги може дублюватися іншими мовами. Також може здійснюватися обслуговування клієнта не державною мовою, якщо на цьому наполягає клієнт і знайдено прийнятну для обох сторін мову комунікації.

В разі порушень таких законодавчих норм, громадяни зможуть спрямовувати скарги до офісу мовного омбудсмена. Якщо скарга вмотивована, то закладу оголосять попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів. У разі повторного порушення протягом року на заклад чекає штраф від 5100 до 6800 гривень.

Поступово заговорять Курков

Андрій Курков, письменник


Андрій Курков, письменник

Втім, запровадження нових законодавчих норм навряд чи означатиме, що в одни день зникнуть недоречні ситуації, коли в Україні не можуть надати послугу українською мовою. Водночас вимоги закону все ж підштовхуватимуть суспільство і бізнес до того, щоб послуга українською стала опцією за замовчанням. Про це в коментарі Радіо Свобода зазначив письменник Андрій Курков.

Поступово навіть там, де зараз цього не відбувається, будуть говорити і звертатися українською мовою

«Я до цього ставлюся спокійно. Треба подивитися, що буде відбуватися і як буде відбуватися. Тобто там, де ніхто не говорить досі українською мовою, мені важко собі уявити, щоб там раптом заговорили українською. Але хтось може – і заговорить. В цьому є такий собі драйв, челендж, щоб ще раз людям задуматися, в якій країні вони живуть, і які цінності у цієї країни, чим вона відрізняється від інших країн.

Припускаю, що у великих містах можуть бути конфлікти: у Харкові, Дніпрі, Запоріжжі. Але я не думаю, що буде доходити до штрафів. Будуть побутові конфлікти, будуть скарги, і керівництво закладів змушене буде працювати з персоналом. Думаю, поступово навіть там, де зараз цього не відбувається, будуть говорити і звертатися українською мовою», – каже Курков.

Семен Глузман, правозахисник, психіатр


Семен Глузман, правозахисник, психіатр

Питання мови навмисно розбурхують політики, мова не є завадою для спілкування та взаєморозуміння, заявляє російською у коментарі для Радіо Свобода правозахисник, психіатр Семен Глузман.

Коли я сидів у камері з Василем Стусом, у мене з ним проблем у спілкуванні не було

«Коли я сидів у камері з Василем Стусом, у мене з ним проблем у спілкуванні не було. Коли я був у «зоні» і спілкувався щодня з новими своїми друзями-«25-річниками» – солдатами УПА, у нас проблем у спілкуванні не було. Тому мені просто соромно і боляче дивитися на цих політиків, які замість того, щоб нас нагодувати, займаються цими речами!» – зазначає Глузман.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, наголосив на тому, що від 16 січня 2021 року українська має бути мовою обслуговування в усіх без винятку закладах сфери обслуговування.

Мовний омбудсмен України Тарас Кремінь


Мовний омбудсмен України Тарас Кремінь

«У супермаркеті та в інтернет-магазині, у кав’ярні, банку, на АЗС, в аптеці чи бібліотеці, де б ти не був – обслуговування має бути українською», – написав мовний омбудсмен у фейсбуці.

Відтак власники та керівники закладів постають перед необхідністю мати персонал, який готовий і спроможний працювати в межах закону. Чи проводили якусь роз’яснювальну роботу, чи допомагали працівникам опанувати українську в разі потреби?

Надумана проблема?

Опитані Радіо Свобода представники громадських об’єднань у сфері торгівлі та обслуговування переважно сподіваються, що ситуація особливого втручання не потребує.

Леонід Косянчук, президент асоціації «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів»


Леонід Косянчук, президент асоціації «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів»

Клієнти, скоріш за все, з розумінням поставляться до випадків, якщо хтось з персоналу не зможе обслуговувати українською, висловлює сподівання у розмові з Радіо Свобода президент асоціації «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів України» Леонід Косянчук.

Не думаю, що люди, коли почують якусь не ту мову, почнуть викликати поліцію

«Примусово нічого не буде. Безперечно, державною мовою може бути тільки українська, і було би дивно, якби це було не так. Але, зважаючи на те, що в Україні живе надзвичайно багато національностей, запроваджувати примусову українізацію – не правильно. Треба інакше, не батогом, а пряником. Треба популяризувати. Якщо російськомовна дівчина, чи іншої мови, сидить на касі і скаже вам кілька слів російською мовою, то треба її за це карати? Гадаю, це надумана проблема, яка є далеко не першочерговою. Є важливіші проблеми у державі. А у мовному питанні завжди можна порозумітися. Я не думаю, що люди, коли почують якусь не ту мову, почнуть викликати поліцію», – каже Косянчук.

В’ячеслав Биковець, генеральний директор Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України


В’ячеслав Биковець, генеральний директор Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України

Не передбачає проблем у роботі сфери обслуговування і генеральний директор Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України В’ячеслав Биковець. На його думку, заклади обслуговування вже українізували, зокрема під впливом економічних чинників.

«Я не бачу жодної проблеми із знанням, із застосуванням української мови в Українській державі. Мені здається, що все те, що відбувається навколо цього питання – це виникає у політичному середовищі. А якщо взяти тих, хто працює в Україні, то це сприймається як належне. Це питання заполітизоване, надумане.

Обслуговування українською мовою зараз сприймається позитивно і приваблює клієнтів

А щодо штрафів, то коли не доходить через голову, то має доходити через кишеню. Що стосується виробників – немає жодних проблем будь-який товар маркувати українською мовою. Це турбота про споживача, який не купуватиме товар маркований незрозумілою мовою. Коли йдеться, наприклад про заклади харчування, то обслуговування українською мовою зараз сприймається позитивно і приваблює клієнтів. А щоб уникнути штрафів, варто вивчати українську мову, якщо персонал нею не володіє, але хоче працювати в Україні», – зауважує в коментарі Радіо Свобода В’ячеслав Биковець.

Акція на підтримку української мови в Києві (архівне фото)


Акція на підтримку української мови в Києві (архівне фото)

Законопроєкт про скасування штрафів

Народний депутат Юрій Павленко від ОПЗЖ


Народний депутат Юрій Павленко від ОПЗЖ

Тим часом політики натякають, що крапку у питанні функціонування української мови як державної не поставлено. Законодавчий примус до використання української у сфері обслуговування лише розбурхує суспільство та відвертає його від державної мови, а тому має бути скасований, наполягає у розмові з Радіо Свобода народний депутат від «Опозиційного блоку – За життя» (ОПЗЖ) Юрій Павленко.

Дані статті жодним чином не підвищують бажання людей спілкуватися, говорити, знати і любити українську мову

«Ці норми закону мають бути скасовані. Вони, на жаль, тільки дискредитують українську мову і ставлення людей до української мови. Вони, на жаль, створюють конфлікт всередині країни. . На жаль, даний закон, що був ухвалений в рамках передвиборчої кампанії одного з кандидатів на президента, став проблемою для розвитку Української держави.

Як людина україномовна, яка все життя говорить українською мовою, я знаю, що для того, щоб норми даного закону почали діяти, треба, в перш чергу, вчити людей любити, поважати і якісно говорити українською мовою», – заявляє Павленко.

Олександр Качура, народний депутат від партії «Слуга народу»


Олександр Качура, народний депутат від партії «Слуга народу»

Скорегувати мовне законодавство хочуть і у «Слузі народу». Народний депутат від цієї політичної сили Олександр Качура повідомив Радіо Свобода, що до розгляду вже готують законопроєкт, який в разі ухвалення, змінить саме статтю 30 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Він передбачає скасування штрафів за порушення цього закону. Нині ж штрафи можуть завдати надто болючого удару по бізнесові, припускає народний депутат від «Слуги народу».

Зобов’язання обслуговувати українською залишиться, а ми хочемо скасувати штрафи

«Несвоєчасно, оскільки зараз і пандемія коронавірусу і економічна криза – це додаткові навантаження на підприємців. Крім того, Рада Європи, Венеційська комісія зазначили, що це надмірне втручання держави у господарську діяльність. Це не відповідає нормам міжнародного права. Ми внесли законопроєкт, що передбачає скасування цих штрафів. Тобто зобов’язання обслуговувати українською залишиться, а ми хочемо скасувати штрафи.

Коли може бути розглянутий цей законопроєкт, має вирішити фракція, але, зрозуміло, не раніше, ніж наступного місяця. Є різні думки, але у програмі партії сказано, що ми маємо переглянути цей закон. Багато хто не хоче входити в конфліктну ситуацію, але програму партії треба було виконувати від самого початку. Але багато хто вже думає про наступну виборчу кампанію», – розповідає Качура.

Українська за замовчанням

Володимир В'ятрович, народний депутат від «Європейської солідарності»


Володимир В’ятрович, народний депутат від «Європейської солідарності»

Але наявність норми про штрафи за порушення мовного закону не означає, що фінансове покарання застосовуватимуть тотально і безапеляційно. Підприємство, яке отримає відповідне зауваження, матиме місяць, аби виправити недоліки. І лише тоді, якщо не буде вжито необхідних заходів, підприємство потрапить під дію норми щодо штрафів. Про це у коментарі Радіо Свобода нагадує народний депутата від «Європейської солідарності» Володимир В’ятрович. Крім того, на думку депутата, закон встановлює такі розміри штрафів, які навряд чи можна вважати нищівними для бізнесу.

Українська мова є за замовчанням головною мовою обслуговування клієнтів

«Крім того, вони мали півтора року від ухвалення цих законодавчих норм, щоб навчитися казати «добрий день», а не тільки «здрастє», на те, щоб перекласти українською мовою меню в ресторані. Не бачу в таких нормах закону нічого надто жорсткого.

Ці законодавчі норми дають можливість для громадянина України отримувати послуги українською мовою. Абсолютно нормальний принцип для будь якої нормальної держави: є державна мова, в разі, якщо клієнт бажає отримувати послуги саме цією державною мовою, то він має право на отримання таких послуг. Тобто мова йде про те, що українська мова є за замовчанням головною мовою обслуговування клієнтів.

Це не значить, що тільки українська мова. Будь який клієнт може попросити, щоб його обслуговували англійською, польською, португальською, будь якою іншою мовою. Але обов’язковою мовою, яка має бути включена в обслуговування, має бути українська», – наголошує В’ятрович.

Верховна Рада України 25 квітня 2019 року ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який 16 липня того ж року набрав чинності. Він деталізував державний статус та вживання української мови в різних сферах життя: від бізнесу – і до освіти.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Малюнок художника Олексія Кустовського


Малюнок художника Олексія Кустовського

Джерело

Більше цікавих новин читайте на сайті - ОGLAVNOM.COM.UA



Будьте первым, кто оставит комментарий!

    Добавить комментарий

    Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *