“Звезды спасения”: у суді оприлюднили листування фігурантів у справі про розтрату 8,2 мільярда ПриватБанку

Більше цікавих новин читайте на сайті - ОGLAVNOM.COM.UA

Фото: facebook/Вищий антикорупційний суд

Суть справи та ролі підозрюваних

У 2015 році Національний банк України перевірив платоспроможність 20 банків і встановив, що ПриватБанку потрібна додаткова капіталізація в розмірі 130 мільярдів гривень. 16 грудня 2016 року акціонери банку – Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов – звернулися листом до Кабміну з проханням, щоб держава взяла собі ПриватБанк. А вже 18 грудня 2016 року НБУ визнав його неплатоспроможним.

За версією слідства, у грудні 2016 року тодішні топменеджери Дубілет, Конопкіна, Шмальченко з іншими невстановленими особами розуміли, що ПриватБанк перейде державі, а тому змовились і розтратили понад 315 мільйонів доларів (еквівалент 8,2 мільярда гривень) банку. Ця справа – один з 10 епізодів виведення 5,5 мільярда доларів з рахунків банку перед тим, як він відійшов державі.

Детективи НАБУ переконані: напередодні націоналізації ПриватБанку топпосадовці, використовуючи підроблені банківські документи та фіктивне кредитування, вчинили розтрату на користь пов’язаної з банком офшорної компанії Claresholm Marketing Ltd. На думку слідства, Конопкіна та Шмальченко були поплічниками Дубілета. Річ у тім, що вони нібито реалізували злочинний план розкрадання коштів шляхом незаконного списання зобов’язань компаній-нерезидентів за рахунок коштів банку, розміщених на кореспондентських рахунках.

Фото: Макс Требухов

На переконання прокурорів, фігуранти організували незаконну та документально необґрунтовану заміну боржника на підконтрольну офшорну компанію для подальшої неможливості стягнення коштів в інтересах ПриватБанку та власного прикриття. У цьому епізоді справи ПриватБанку також підробляли протоколи кредитного комітету заднім числом.

Загалом слідство встановило, що розмір збитків держави від цієї схеми — понад 8,2 мільярда гривень.

“Звичайна банківська справа?” Захист переконував, що всі залишилися у виграші

На думку детективів, саме Конопкіна усувала перешкоди для розтрати коштів, а також приховувала правопорушення й організовувала вихід на роботу працівників, які вносили зміни до бухгалтерських документів. Окрім того, вона нібито також давала вказівки і вносила зміни в протоколи задніми числами.

Надія Конопкіна з адвокатом в суді

Фото: скрін онлайн засідання Вищого антикорупційного суду

Надія Конопкіна з адвокатом в суді

Водночас захист вважає цю схему “звичайною банківською справою” і стандартним способом здійснення торгових операцій на фінансовому ринку.

“З усієї підозри я не почув нічого такого, крім того, що Конопкіна вивела працівників на роботу у вихідні дні та переписувалась у телефоні. Підозра написана з повним незнанням банківської справи, або ж умисно не подаються ті факти, які виправдовують осіб”, – сказав адвокат Олег Пушкарь.

Також захисник переконував, що всі учасники правочину були у виграші й отримали свою вигоду. Утім листування свідчать про інше.

“Звезды спасения”

Варто наголосити, головні докази слідства – довідки НБУ, висновки службових розслідувань, довідки відділу фінансових розслідувань ПриватБанку, висновки комп’ютерно-технічної та економічної експертиз, протоколи допиту свідків і протоколи обшуку. Та найбільш промовисті докази – листування з телефону підозрюваної Людмили Шмальченко, що їх у засіданні зачитав прокурор САП Борис Василенков.

Людмила Шмальченко під час засідання суду

Фото: скрін онлайн засідання Вищого антикорупційного суду

Людмила Шмальченко під час засідання суду

За даними листувань, підозрювані Шмальченко та Конопкіна обговорювали, яким чином можна пояснити передачу грошей на пов’язану з банком компанію і навіть вплив на свідків – нинішніх працівників банку. Також є повідомлення про необхідність приховати сліди своїх дій:

Шмальченко: Надо посмотреть все, что надо уничтожить. Понять, кто может сделать и сделать все за один раз.

Виявилось, що працівниці ПриватБанку мали спільну групу у WhatsApp під назвою «Звёзды спасения», до якої входили Людмила Шмальченко, Надія Конопкіна, Лариса Федотова та Лєна Рева. Вони систематично отримували якусь додаткову оплату від керівництва банку. Проте невідомо, за що саме.

Підозрювана Конопкіна пояснила, що нібито йшлося про “спільний фонд”, що використовувався працівниками на подарунки, спільні поїздки та благодійність. Водночас ні сум, ні періодичності таких платежів вона не змогла згадати.

Зокрема, Шмальченко листувалась з колишнім заступником голови правління та підозрюваним в іншому епізоді справи ПриватБанку Володимиром Яценком. За версією слідства – з приводу того, як важливо під час обшуків не віддати комп’ютер Конопкіної, бо на ньому можуть бути важливі докази схеми розтрати грошей. Також вони розмовляли про переховування Конопкіної за кордоном та отримання тимчасових посвідок на проживання:

Шмальченко: Хотят изъять Надин комп.

Яценко: На нем есть что-то?

Шмальченко: Может быть, не исключено.

Яценко: Если изымут, Наде надо улетать.

(через деякий час)

Шмальченко. Да, изымают.

Яценко: Давайте брать билет на Вену, пусть сюда прилетает. Сегодня, из Днепра.

Окрім того, у чаті з назвою “Вспомнить всё” Шмальченко, “Шеф 41” і Яценко обговорювали способи виїзду Конопкіної з України й умови, аби її на це вмовити.

Фото: скрін онлайнового засідання Вищого антикорупційного суду

Шеф 41: У нее наш адвокат?

Шмальченко: Да, она не поедет никуда.

Яценко: Её арестуют, она к этому готова? Дайте телефон Андрея, её мужа, я с ним поговорю.

Шмальченко: Я все сказала. Рядом был муж и четко произнес фразу, что “они тебя кинут, как в прошлый раз”. Они все понимают, она взяла час паузы.

Шмальченко: Те условия, которые были и работа в А-банке так воспринято. Это значит, что на этих условиях она не поедет…

Яценко: Так говорите, на каких поедет?.. Её закроют и назначат залог 50 млн. У нас таких денег нет.

Шмальченко: Я про ущерб знаю. Она поговорит с Олегом и подумает. Подождите. Ваше предложение?

Яценко: 150 (ймовірно, тисяч доларів, – LB.ua).

Яценко: Да ну? Прошлый раз ей предлагалось на выбор: Кипр или Братислава. С видом на жительство.

Варто додати: під час обшуку у квартирі Конопкіної знайшли пояснення-схему, на якій було визначено проблемні моменти, “робочі версії”, а також те, які документи та пояснення треба зібрати.

Людмила Шмальченко в суді

Фото: скрін онлайнового засідання Вищого антикорупційного суду

Людмила Шмальченко в суді

“Із жодних міркувань не могла це зробити”: позиція Конопкіної

Підозрювана Конопкіна, як і інші фігуранти, заперечила свою причетність до злочину.

“Я проти підозри, яку мені пред’явили, у розтраті чужого майна, оскільки я із жодних міркувань не могла цього зробити: ні з етичних, ні з будь-яких. Я не мала доступних механізмів для цього. Менеджмент банку і всі тодішні працівники приклали всіх зусиль, аби не допустити збитків банку. Щодо листувань… Те, що перечитали, ми писали щодо того, аби зібрати всі факти й документи, все, що стосувалось цієї угоди, аби дати пояснення. Документи, які ми збирали з різних джерел, підтверджують те, що ми займались перемовинами щодо збору документів”, – висловилась підозрювана.

Надія Конопкіна (внизу ліворуч) з адвокатом у суді

Фото: скрін онлайнового засідання Вищого антикорупційного суду

Надія Конопкіна (внизу ліворуч) з адвокатом у суді

Водночас спроб затягнути судовий розгляд, зловживати своїми правами чи якимось чином натиснути на антикорупційну суддю в засіданні не було, розповів юрист Центру протидії корупції Вадим Валько.

“А от щодо питання обґрунтованості та вмотивованості аргументів сторони захисту, то вони були оцінені судом. І оскільки в обох справах суддя задовольнила (нехай і частково) клопотання сторони обвинувачення, значить, позиція захисту виявилася не дуже переконливою”, – резюмував юрист.

Нагадаємо, 24 лютого Вищий антикорупційний суд обрав колишньому першому заступнику голови правління ПриватБанку Володимиру Яценку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави 52 мільйони гривень. Наступного дня за підозрюваного внесло заставу ТОВ “Фінтех Бенд” – засновник Монобанку. Його, Олександра Дубілета і колишню першу заступницю голови правління страхової компанії «ІНГОССТРАХ» Олену Бичихіну підозрюють у розтраті 136 мільйонів гривень банку.

Фото: надано Катериною Петренко

Варто додати, що Міністерство юстиції США у своїх позовах до ексвласників банку в Америці стверджує: до 2016 року в ПриватБанку існував спеціальний кредитний комітет, який видавав гроші майже виключно компаніям Коломойського та Боголюбова. І керував цим відділом, на їхнє переконання, саме Яценко.

26 березня Дубілета оголосили в розшук у межах провадження щодо розтрати коштів, повідомили в САП.

Джерело

Більше цікавих новин читайте на сайті - ОGLAVNOM.COM.UA

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *