«Китайська кухня»: інформаційний вплив КНР в Україні

Більше цікавих новин читайте на сайті - ОGLAVNOM.COM.UA

Китай – геополітичний гравець світового рівня, який став головним торговельним партнером України. Інформаційний вплив КНР в Україні також зростає, причому не лише за допомогою традиційних медіа, але й соцмереж, таких як популярний серед молоді ТікТок. Проте Україна, про яку час від часу згадують китайські ЗМІ, досі залишається на периферії інтересів Китаю, говорять експерти. Як КНР впливає на Україну в інформаційному плані, та які наслідки це може мати на тлі загострення відносин цієї країни зі США – з’ясовувало Радіо Свобода.

Зростання впливу Китаю в Україні можна помітити й неозброєним оком. Мабуть, більшість українців стикалися з тим, що найпоширеніші імпортні товари на полицях магазинів – китайські. Ці спостереження підтверджує і статистика: Китай вже другий рік поспіль головний торговельний партнер України, і обігнав таких великих гравців, як Росія, Німеччина, Польща. Китай активно цікавиться і українськими стратегічними активами: від оборонних підприємств до землі аграрного призначення.

Дослідник китайських впливів, керівник секції Азійсько-Тихоокенського регіону київського Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Юрій Пойта наголошує: головна мета китайського інформаційного впливу за кордоном — збільшення китайської економічної присутності в світі.

Таку мету КНР переслідує і в Україні, проте вона не є серед пріоритетів Китаю, на відміну від США, ЄС і сусідів КНР, пояснює аналітик.

Відтак інформація про Китай та новини з Піднебесної представлені в Україні значно скромніше, ніж китайські товари в магазинах. Однак інформаційний вплив Китаю в Україні також зростає, це визнають профільні експерти, опитані Радіо Свобода.

Отже, які майданчики поширюють в Україні інформацію про китайський порядок денний, і якою є специфіка кожного з них?

Інформаційні майданчики Китаю в Україні

  • «Сіньхуа» ( 新华社, у перекладі –«Агенція «Новий Китай»): найбільша державна інформагенція в Китаї. Її голова входить до складу китайського уряду і має посаду міністра. «Сіньхуа» найбільш цитованим офіційним джерелом інформації з Китаю і про Китай.

Українці можуть користуватися російськомовною та англомовною версіями сайту «Сіньхуа»: української платформи він не має. Та й новин, пов’язаних з Україною, в головному інформагентстві КНР з’являється небагато: з початку 2021 року їх було лише п’ять: домінувала тема закупівлі Україною китайської вакцини від коронавірусу, економічної співпраці двох країн, а також – розповіді про позитивні враження українців від Китаю.

Проте інформагентство досить часто цитує деяких українських політиків. Серед них – Юлія Тимошенко. Зокрема, Сіньхуа наводить її коментар про те, як традиційна китайська медицина допомогла їй вилікуватися від коронавірусу.

Втім, іноді таке висвітлення української тематики супроводжується скандалами.

«Сіньхуа» має понад 100 філій в інших державах і Україна не є винятком. Дослідники китайських інформаційних впливів, зокрема Юрій Пойта та Артур Харитонов, говорять про те, що українські кореспонденти, які працюють на «Сіньхуа», переважно є співробітниками посольства КНР в Україні, а відтак підзвітні китайському уряду.

«Є представники посольства, які паралельно працюють на одну з китайських газет, тому що і те, і те фактично є китайською агентурою» – стверджує дослідник китайського впливу в Україні, координатор Free Hong Kong Center в Україні Артур Харитонов.

Посольство КНР в Україні, куди Радіо Свобода звернулося з офіційним запитом щодо цього та інших питань, наразі не дало жодних коментарів.

  • Сайт посольства КНР в Україні – також є впливовим інформаційним майданчиком, який публікує навіть більше інформації на українсько-китайські теми, ніж основні ЗМІ Китаю. Втім, до кінця 2020 року сайт посольства Китаю не мав україномовних розділів: лише російський та китайський.

Артур Харитонов вважає це наслідком особливої структури китайських посольств у світі та різною пріоритетністю представництв у різних державах.

КПК фактично не сприймає Україну як незалежну державу. Посольство Китаю в Росії керує іншими посольствами в пострадянському регіоні

«В інформаційному плані Україна не зіштовхується напряму з керівною Комуністичною партією Китаю (КПК), бо КПК фактично не сприймає її як незалежну державу. Для розуміння: посольство Китаю в Росії є одним із найбільш впливових і воно керує іншими посольствами в пострадянському регіоні. До прикладу, чинний посол, Фань Сяньжун – переведений з посольства у Москві, він був другою людиною після посла Китаю в Росії. Він прожив у Москві 20 років свого життя. Я б назвав його дуже проросійським», – так оцінює ситуацію Артур Харитонов.

  • «Женьмінь Жибао» (人民日报, в перекладі — «Народна газета») – це найбільше та найстаріше діюче видання в Китаї, а з появою інтернету – найбільший у світі сайт китайською мовою.

«Женьмінь Жибао», як і «Сіньхуа», є державним медіа (як і всі загальнонаціональні ЗМІ КНР), має російськомовну версію, але не має україномовної. На думку експертів, матеріали про Україну для неї, як і для інших провідних ЗМІ Китаю, готують співробітники посольства КНР у Києві. Однак у самому посольстві це не підтверджують.

  • CCTV ​(中国 中央 电视台​ –​ Центральне телебачення Китаю) – найбільша мережа державних китайських телеканалів різної тематики, орієнтованих як на сам Китай, так і на інші країни світу.

Базовий сайт мережі має англомовну версію, окремо існує російськомовний портал ССTV (для всіх пострадянських країн), а один з ютуб-каналів цього медіа – російськомовний, проте має окремі сюжети, орієнтовані на Україну.

Ця мережа є доволі оперативним джерелом відео про Китай для українців. Натомість теми, дотичні до України, в ній з’являються навіть не кожного місяця.

  • CRI («Міжнародне радіо Китаю») – це чи не єдине державне китайське медіа, яке адаптувало свій контент для України.

Воно має окремий сайт, сторінки в соцмережах і мовлення українською мовою. Крім загальних новин з Китаю і офіційних заяв лідера КНР Сі Цзіньпіна, CRI має спеціальні рубрики про Україну та про різні напрямки українсько-китайської взаємодії.

Попри досить якісно адаптований контент, експерти говорять про суттєвий недолік «Міжнародного радіо Китаю», притаманний всім державним медіа КНР: воно надає пріоритет офіційним заявам керівництва Китаю та його панівної компартії (КПК), і не публікує ніякої критичної інформації про Китай.

  • Опозиційні, емігрантські медіа Китаю та ЗМІ Тайваню.

Переслідувана в Китаї демократична опозиція (зокрема, це політики Гонконгу) продовжує свою діяльність за кордоном. Пов’язані з нею медіа — критичні до китайської влади, тому їхня інформація про Китай не є компліментарною.

Те ж саме експерти говорять про медіа острова Тайвань, який контролює демократичний уряд Китаю в екзилі. Ця держава є частково визнаною у світі, натомість материковий Китай вважає це державне утворення своєю територією.

Водночас фахівці, опитані Радіо Свобода, вказують на те, що найбільший вплив Китаю на Україну відбувається аж ніяк не через провідні китайські ЗМІ, а опосередковано.

Особливості медійного впливу Китаю в Україні

Гранти, які надає в Україні китайський уряд, спеціалізовані українські медіа про Китай, активна реклама КНР в соцмережах, а також окремі українські ЗМІ, які «полюбили тему Китаю» в останні роки – так виглядає опосередкований інформаційний вплив Китаю в Україні. Про це Радіо Свобода говорять більшість профільних експертів, серед яких Оксана Романюк, Григорій Перепелиця, Юрій Пойта й Артур Харитонов.

Радіо Свобода наводить кілька активних у китайській тематиці інформаційних майданчиків.

  • Асоціація китаєзнавців України(АКУ) та пов’язаний із нею профільний журнал «Україна-Китай»: ці дві платформи дають чи не найбільше в Україні інформації від Китаю і про Китай.

Офіційні ЗМІ Китаю, підконтрольні його уряду, демонструють співпрацю та взаємну лояльність із АКУ.

Артур Харитонов стверджує, що саме через цю Асоціацію посольство КНР розподіляє частину грантів, покликаних формувати у медіа позитивний образ Китаю в Україні. Значною мірою це підтверджує активність цієї організації в соцмережах.

Ці дані Радіо Свобода підтвердив також представник одного медіа, яке таким чином активно співпрацює з посольством КНР. Він попросив не згадувати його імені.

Також є факти звільнення членів цієї та подібних організацій за те, що вони нібито не поділяють поглядів на «китайсько-українське стратегічне партнерство». Серед них – китаєзнавець Юрій Пойта.

  • Телеканал «112 Україна», на думку частини експертів, активно цікавиться Китаєм та відповідною тематикою: найбільше з-поміж українських телеканалів. Слідом за ним ідуть інші телеканали, які теж пов’язують з проросійським політиком Віктором Медведчуком. В ефірі цього каналу Медведчук критикує чинну владу за те, що вона, на його думку, не приділяє достатньої уваги співпраці з Пекіном.

Радіо Свобода вирішило розпитати про особливості висвітлення китайської тематики у керівництва «112 Україна», однак відповіді на запит не отримало.

  • Газета «2000» активно висвітлює китайську тематику.

За спостереженнями виконавчої директорки Інституту масової інформації Оксани Романюк, це видання дає великі та компліментарні публікації про успіхи КНР. Окрім того, саме в «2000» регулярно публікуються статті посла Китаю в Україні Фань Сяньжуна.

  • Аграрні медіа та інформаційні ресурси, пов’язані з агробізнесом. Зацікавлення Китаю в інвестиціях в аграрний бізнес інших країн – досить відомий факт. Не є винятком і Україна, яка є одним зі світових лідерів у цій галузі.

Артур Харитонов вважає, що китайський інформаційний вплив потужно ретранслюється через аграрні інформаційні ресурси та через медіа, пов’язані з деякими власниками аграрного бізнесу в Україні.

«В аграрних медіа я дедалі частіше бачу публікації на кшталт «Китай підписав важливу угоду з Україною» – і далі йде оспівування дружби з Китаєм в стилі КПК. Для порівняння, кількість товарообігу з Нідерландами і з Китаєм (у цій галузі) приблизно однакова, проте пишуть переважно про Китай», – зауважує дослідник.

Він наголошує, що представники китайської діаспори мають досить вагомий аграрний бізнес, передовсім на сході України. І в питаннях цього бізнесу вони співпрацюють з бізнесменом Олександром Ярославським та з проросійським політиком Віктором Медведчуком.

Раніше в компанії Ярославського DCH підтвердили Радіо Свобода її співпрацю з китайським бізнесом в Україні в різних галузях.

  • Прокитайські акаунти в соцмережах, передовсім в Ютубі, Фейсбуці та ТікТоці (останній майданчик є китайським). Їхній сумарний вплив на молоду аудиторію є значно більшим, ніж в будь-якого медіа, яке спеціалізується на трансляції китайської чи прокитайської інформації.

Виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк говорить про фактичну китайську пропаганду окремих акаунтів.

«До прикладу, мій син показує мені деякі відео з ТікТоку, присвячені Китаю: «Мамо, це ж відверта пропаганда!». Це ролики про китайських військових, як вони вправно стріляють та марширують. І цей контент рекламують українським користувачам соцмережі. Додаймо сюди і дедалі більшу популярність китайських серіалів», – звертає увагу Оксана Романюк.

Однак вона не думає, що інформаційна присутність Китаю є такою ж масштабною, як Заходу або Росії.

Китай формує лояльність до себе: інформація про нього переважно є компліментарною

«Я не можу сказати, що Китай активно присутній в українському медійному просторі, але він так потрошку формує лояльність до себе. Тому що інформація про нього переважно є компліментарною», – визнає Оксана Романюк.

Вона уточнює, що інформаційна присутність Китаю в Україні є багаторівневою, і тому важко піддається обрахункам.

Зі свого боку, китаєзнавець та журналіст-міжнародник Олексій Коваль наголошує в коментарі Радіо Свобода, що Китай не має якоїсь послідовної інформаційної стратегії в Україні, та що медіа в КНР розповідають про Україну навіть більше, ніж про Китай – в Україні.

(Олексій Коваль є членом правління «Асоціації китаєзнавців України». Але він окремо наголосив, що висловлює Радіо Свобода своє власне бачення, а не офіційну позицію «Асоціації»).

КНР не має інформаційної стратегії в Україні. Вони не розуміють: для Росії та України мають бути різні стратегії

«З китайського боку немає такої стратегії поширення інформації в Україні, яку КНР має, до прикладу, в Америці та в Європі. Згадаймо спеціалізоване видання Сhina Daily Europe, орієнтоване суто на інформаційний ринок ЄС, і аналогічні видання є для Сполучених Штатів і для Росії, – пояснює експерт. – Китайська сторона не має інформаційної стратегії тут, тому що вони не розуміють: для Росії та для України мають бути різні стратегії. Вони уявляють, що так званий СНД – це одна російськомовна територія, і що всі її мешканці готові читати той продукт, який вони пропонують російською мовою».

Винятком у цій ситуації китаєзнавець вважає «Міжнародне радіо Китаю», яке веде мовлення українською мовою, та в штаті якого працюють як українці, так і китайці, які володіють українською.

Як формується образ Китаю в Україні

Найпоширеніші теми, присвячені Китаю, які з’являються в українських медіа (на думку експертів):

  • Китайська вакцина від коронавірусу, яку купує Україна.
  • Економічна співпраця між Україною та Китаєм, зокрема і в контексті китайського проєкту «Один пояс – один шлях».
  • Питання приватизації українських активів китайцями, зокрема – скандал навколо купівлі Китаєм авіабудівного гіганта «Мотор Січ».
  • Протистояння Китаю та США. У провладних китайських медіа поширюється думка, що таке протистояння принесе шкоду обом країнам, і решті світу, вважає Юрій Пойта. Втім, на його думку, Україна може від цього виграти.

Україна зможе скористатися санкціями і частково замінити Китай

«Якщо санкційний режим наростатиме, Захід виводитиме свої виробничі майданчики з Китаю. І тоді Україна зможе скористатися цим і частково замінити Китай, якщо підготує своє законодавство. Цей шлях вже обрала, наприклад, Польща», – прогнозує цей аналітик.

  • Економічні успіхи Китаю.
  • Природа і культура Китаю.
  • Порушення прав людини в Китаї.
  • Протести в Гонконзі.

Дві останні теми найчастіше подають західні медіа в Україні, а також інформаційні платформи китайської опозиції за кордоном.

Що ж до більшості українських медіа та провладних китайських, які адаптують для України свій контент, то повідомлення про Китай або компліментарні, або щонайменше нейтральні, визнає більшість експертів, які говорили Радіо Свобода.

Як це відбувається?

Уряд і посольство КНР щорічно проводять масштабні та ретельно продумані пресові тури для українських журналістів з різних медіа, наголошує виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк. За її спостереженнями, це призводить до появи незбалансованих, компліментарних публікацій про життя в Китаї.

«Формується пул з журналістів різних медіа, їх безкоштовно возять до Китаю, показують їм все з найкращого боку. І потім у друкованих і в онлайн-медіа з’являються величезні матеріали про те, як чудово в Китаї та як процвітає китайська економіка. Звісно, там немає жодної критики», – визнає експертка.

Також, за її спостереженнями, істотна частина цього «китайського пулу» — журналісти проросійських медіа.

Інші експерти, серед яких Юрій Пойта, пов’язують це зі зростанням зв’язків між Китаєм та окремими великими бізнесменами в Україні: на його думку, окрім Олександра Ярославського та Віктора Медведчука, йдеться і про Ріната Ахметова. Ахметов, як і Ярославський, брав участь у завезенні до України гуманітарної допомоги з Китаю на початку пандемії.

Артур Харитонов пояснює домінування в Україні компліментарної інформації про Китай лобізмом.

«Є прямі та непрямі медійні лобісти Китаю. Це зокрема проєкти, організації та асоціації, афілійовані з КНР. До таких я відношу «Асоціацію китаєзнавців України», зокрема тому, що вони видають контроверсійну періодику, присвячену Китаю. Сюди я додав би підтримку Китаєм окремих блогерів».

Також експерт наводить приклад, коли українських журналістів, які їздили у прес-тури до Китаю, але невдовзі почали критично описувати КНР, немовби турбували з китайського посольства і вимагали пояснень. У посольстві цього не коментують.

Харитонов згадує схожий випадок з власного досвіду, коли посольство КНР намагалося заблокувати проведення у Києві акції на підтримку протестів у Гонконзі.

Інформаційний вплив Китаю і ризики для України

  • Китай діє у європейському регіоні як «старший партнер» Росії, а також використовує місцеву корупцію. Через це інформаційна політика Китаю є спільною для всього пострадянського простору, визнає більшість експертів-співрозмовників Радіо Свобода.
  • Значна частина інформації про Китай в Україні (зокрема й в офіційних заявах Києва) має ознаки лояльності до китайського уряду чи навіть є пропагандою.
  • Недостовірна інформація про інші країни загрожує Україні втратою суб’єктності.

Якщо інформацію формуватиме сам Китай – не думаю, що вона буде достовірною

«Для того щоб бути гравцем, а не фішкою в чиїхось руках, важливо, щоб громадська думка формувалася на основі достовірних даних. Якщо інформацію формуватиме сам Китай – я не думаю, що вона буде достовірною», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода Оксана Романюк.

  • Медійний вплив Китаю може бути елементом економічної та політичної експансії.

«Захопивши інформаційний простір у країні, Китай зрештою захопить все, як це вже сталося в Узбекистані та Таджикистані», – говорить Юрій Пойта.

Цю тенденцію помічають і європейські економічні структури, серед яких Федеральне об’єднання німецької промисловості, і деякі українські галузеві інформаційні ресурси.

Про етапи та особливості китайської експансії, закріплені в доктрині «Один пояс – один шлях» говорить у розмові з Радіо Свобода директор Інституту зовнішньополітичних досліджень Григорій Перепелиця.

Китай захоплює економіку, слідом ітиме демографічна експансія, а в майбутньому – збройна

«Європейці вкладають свої інвестиції в інші країни, розраховуючи на місцеву робочу силу, на прозорість умов ведення бізнесу… Китай робить принципово по-іншому: захоплює економіку та території, завозить своїх громадян, створює чайна-тауни… Слідом ітиме демографічна експансія, а за нею в майбутньому – збройна експансія Китаю», – попереджає Григорій Перепелиця.

Водночас деякі експерти-китаєзнавці стверджують, що Китай цікавить не ідеологічна чи економічна експансія, а можливість обмінюватися досвідом та технологіями. З цих міркувань китаєзнавець Олексій Коваль вважає інформаційний вплив Китаю в цілому позитивним чинником.

Китайці не просувають ідеологію. Вони просувають досвід

«Зрозумійте: вони не просувають ідеологію. Вони просувають досвід, технології, свої досягнення та ідеї. Я, коли спілкуюся з українськими журналістами, навпаки – закликаю читати китайські ЗМІ, тому що в них багато інформації про Китай. І там насправді дуже мало ідеологічної проблематики чи питань побудови соціалізму з китайською специфікою», – доводить китаєзнавець.

Україна не є майданчиком для поширення китайської ідеології, стверджує Олексій Коваль. «Китай не намагається перебити західний медійний вплив в Україні, він сприймає його як факт», – вважає цей експерт.

Китай і маркери його інформаційного впливу

Як визначити, яка інформація щодо КНР є об’єктивною, а яка – є наслідком впливу влади і компартії Китаю?

На прохання Радіо Свобода Артур Харитонов сформулював маркери, які можуть свідчити, що китайську тему висвітлюють компліментарно, під впливом та в інтересах компартії КНР.

  • Теза про те, що Китай дорівнює США за впливом та міццю, а Росія – його сателіт.
  • Китай подають як розвинену державу, хоча він фактично належить до країн, що розвиваються.
  • Думка, що Китай збільшить вплив в Україні, і завдяки цьому відійде на другий план Росія. За спостереженням експерта, цю думку ретранслюють навіть проросійські медіа з пулу Віктора Медведчука.
  • Теза, що Китай є альтернативою Заходу як зовнішньополітичний партнер України.

Упродовж останнього року на Заході лунали звинувачення Китаю у дезінформаційних кампаніях. Так, Європейський союз в червні 2020 року закликав активізувати боротьбу з дезінформацією в інтернеті, спричиненою пандемією. Зокрема Євросоюз звинувачує Китай та Росію в здійсненні пропагандистських кампаній із підриву демократії.

Попри це в грудні 2020 року Китай і ЄС узгодили масштабну торговельну угоду, що, як попереджають оглядачі, може збурити трансатлантичні відносини. Ратифікація документу ще попереду.

Влітку 2020 року тодішній держсекретар США Майк Помпео у своїй резонансній промові «Комуністичний Китай і майбутнє вільного світу» розкритикував китайське керівництво і закликав долучитися до протидії світову спільноту. За словами Помпео, Захід не може довіряти режиму, що базується на марксистсько-ленінській ідеології, мета якого «глобальна гегемонія китайського комунізму».

У січні 2021 року Китай запровадив санкції проти Майка Помпео та ще 27 американців, яких КНР звинуватив у спробах порушити суверенітет Китаю.

Україна ж розбудовує відносини з КНР. Уряд закупив китайську вакцину для протидії COVID-19, а президент Зеленський у другій половині року планує візит до «чарівного Китаю», щоб відновити «повноцінний політичний діалог».

Разом з тим українська влада запровадила санкції проти китайського інвестора «Мотор Січі». Перед тим США звинуватили китайську компанію Skyrizon у загрозі своїй нацбезпеці. Рішення української влади проти китайської компанії 29 січня засудив голова політради партії «Опозиційна платформа — За життя» Віктор Медведчук, а цю заяву відразу поширили ЗМІ, які з ним пов’язують. Проросійський депутат попереджає про «бурхливий відтік капіталу» з України. Натомість китаєзнавець і активіст Артур Харитонов вважає, що Україна зробила «надважливий цивілізаційний крок щодо китайської комуністичної диктатури».

Джерело

Більше цікавих новин читайте на сайті - ОGLAVNOM.COM.UA

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *