Онлайн і турбота: уроки від українського бізнесу. Як пережити локдаун?

Більше цікавих новин читайте на сайті - ОGLAVNOM.COM.UA

Із 8 січня 2021 року в Україні розпочнеться черговий жорсткий локдаун. Він триватиме до 24 січня включно. Обмежать роботу кафе, ресторанів, ТРЦ, розважальних та освітніх закладів тощо. Для українського малого бізнесу це стане черговим випробовуванням на міцність. Особливо для тих, хто не виніс уроків із попередніх локдаунів і не зміг адаптувати свій бізнес до нової реальності.

Якою ж є нова «постковідна» реальність та які уроки виніс український бізнес за підсумком 2020 року? Як вести бізнес, щоб лишатися «на плаву» навіть у часи пандемії та як «інстаграм» став порятунком для малого локального бізнесу? Радіо Свобода поспілкувалося із представниками українського малого бізнесу та керівниками бізнес-асоціацій.

Всі в Інстаграм!

Без присутності бренду у соціальних мережах, власну справу навіть не варто й розпочинати, категорично резюмує Катерина Бойко, власниця українського бренду одягу Balcony. Катерина має виробництво у Львові та магазин у Києві. І хоча, під час карантину, магазин не працював, скорочувати людей потреби не було. Персонал переключився на роботу в онлайн: прийом, обробка, доставка замовлень.

Катя розповідає, що від самого початку (бренд заснували у 2012 році) вона робила ставку на онлайн-стратегію: розвивала соціальні мережі, вдосконалювала сайт. І як показав цей рік – усе не даремно. Фактично, каже власниця бренду, склалася така ситуація, коли «усі сиділи вдома і гортали стрічку інстаграм», тож переміг той, хто так само був у соціальних мережах і мав що запропонувати своїй цільовій аудиторії.

Зі свого боку, бренд зробив ще декілька кроків, які у часи пандемії лише стимулювали покупки: безкоштовна доставка по всій Україні та виїздна примірка.

«Наш власний кур’єр, у масці та рукавичках, на своєму авто міг привезти до клієнта декілька розмірів чи моделей, аби можна було поміряти вдома. Такий сервіс ми називаємо турботою. У часи пандемії така турбота – це і є нова «валюта», – ділиться Катерина.

Підхід Катерини Бойко знаходить своє підтвердження в історії закарпатського локального бізнесу. Буйволина ферма на Закарпатті «Карпатський буйвол» у «докоронавірусні» часи орієнтувалася, винятково, на роботу офлайн.

«Ми знали що приїде відвідувач, якому ми зможемо показати нашу ферму, розказати про буйаолів, провести екскурсію і на місці продати молочну продукцію. А коли почався карантин і ніхто нікуди не поїхав, ми не знали, як жити далі і як працювати далі», – розповідає Інна Левдар, адміністраторка ферми.

Ферма звернулася до запомогою до волонтерів з ініціативи «Підтримай місцевий бізнес», а ті, в свою чергу, порадили йти в інтернет і підкорювати онлайн-користувачів: допомогли оновити сторінки в соціальних мережах і грамотно їх наповнювати. Для «Карпатського буйвола» це стало справжнім порятунком, зізнається Інна.

«Це якраз був той період, коли майже всі сиділи в соціальних мережах і нам вдалося туди увірватися з усіма нашими буйволами. Ми знайшли хороших СММ-менеджерів, зареєструвалися в інстаграмі та фейсбуці. До цього ми взагалі не робили ставку на інтернет, але пандемія нас спрямувала в онлайн. Ми запустили запустили онлайн-доставку і розпочали акцію «Підтримай буйвола». Треба було придбати акційний набір за 100 гривень, де була банка згущенки, шматок сиру і безкоштовна екскурсія в майбутньому. І це спрацювало. Закінчилися скрутні часи і влітку до нас приїхали натовпи туристів: по 50-70 людей на день», – ділиться адміністраторка ферми.

Зараз «Карпатський буйвіл» активно продає свою продукцію через інтернет та здійснює доставку по всій Україні. На фермі зізнаються, якби не карантин, вони б навряд чи так стрімко вийшли підкорювати всеукраїнський ринок. Тим паче – через Інстаграм.

Безготівковий розрахунок і доставка: куди завгодно і коли завгодно

Пандемія та карантин дали поштовх розвитку ринку доставки. Особливо – доставки їжі. Супермаркети та ресторани, які і раніше здійснювали доставку продуктів, під час останньго року значно покращили та відпрацювали цей сервіс.

Так у низці закладів можна замовити їжу, сплатити за нею карткою онлай і в домовлений час кур’єр просто залишить продукти під дверима квартири чи будинку. Зараз таку послугу надає лель не кожне кафе чи ресторан, тоді як ще рік тому абсолютна більшість закладів не була готова до такого сервісу, розповідає ресторанний експерт Ольга Насонова.

Потреба замовляти їжу онлайн та необхідність дотримання санітарних норм спрачинили бум на безготівковий розрахунок. Якщо торік, обороти готівки в ресторанах складали 30-50%, то цьогоріч ця цифра коливається на рівні 5% тоді як 95% замовлень сплачуються карткою, каже Насонова.

Фактично, відбулася цифровізація сфери, котра сприяла її виходу з тіні, говорить експертка.


«Змінюватися треба було у лічені тижні. Причому це треба було робити так, щоби і гості були задоволені і держава не оштрафувала і щоб щось заробити», – резюмує Насонова.

Заклади, котрі не були готові до таких стрімких змін і не хотіли приймати нові правила, карантин не пережили. За приблизними підрахунками 20% кафе та ресторанів зачинилися. Насонова говорить, що, здебільшого, це ті заклади харчування, котрі були не надто успішними і до карантинину. За найскромнілиши підрахунками, без роботи лишилося 200-250 тисяч людей.

Збільшення частники безготівкових розрахунків спостерігається не лише в ресторанному бізнесі, а й у рітейлі. Так, на початку року в містах-мільйонниках частка безготівкових платежів становила 50%, а до кінця року зросла до 65%, констатує Андрій Жук, співзасновник Асоціації ритейлерів України. За його словами, цей тренд буде зміцнюватися.

Ще одни тренд, котрий відзначає Жук – розвиток інтернет-магазинів. За його словами, «тільки ледачі не займаються інтернет-магазинами і не інвестують свій час і ресурси в розвиток цього напрямку».

Надія: лише на себе

Як би жорстоко це не звучало, але за результатами року, український бізнес, вкотре, виніс один важливий і, в якійсь мірі, традиційний урок: ніхто не допоможе. Кожен має розраховувати на себе та свою винахіднивість, говорить ресторанний експерт Ольга Насонова.

Схожу думку висловлює і власниця українського бренду одягу «Balcony» Катерна Бойко. Вона каже, що на жодному з етапів бізнесу не чекала допомоги від держава. Рік пандемії не став винятком. «У малих підприємців є така особливість: ми не чекаємо допомоги від когось і якщо щось стається, то ми завжди шукаємо винних у собі. Якщо чесно то моя позиція така, щоб держава просто не втручалася і давала нам можливіть спрацювати»», – говорить Катерина.

Акція представників малого бізнесу під Кабміном, Київ, 29 квітня 2020 року


Акція представників малого бізнесу під Кабміном, Київ, 29 квітня 2020 року

7 грудня президент України Володимир Зеленський підписав ініційовані ним закони для підтримки малого бізнесу в період карантину. Закони, зокрема, передбачають надання одноразової матеріальної допомоги у розмірі восьми тисяч гривень найманим працівникам, та фізичним особам-підприємцям (ФОП), які втратили частину доходу внаслідок карантину.

Станом на 29 грудня українці подали 429 704 заявок на отримання такої допомоги. Про це розповіли у міністерстві цифрової трансформації.

За словами заступника міністра соціальної політики України Віталія Музиченка, на виплату одноразової допомоги передбачено 8,3 млрд грн, з них станом на 29 грудня вже перераховано понад 2,8 млрд грн. Таким чином допомогу отримали 355 тисяч громадян України.

Читайте ще:

Газ подорожчав: що робити українцям

COVID-19 сильно вдарив по світовій економіці. Чи зможе вона відновитися у 2021 році?​

Джерело

Більше цікавих новин читайте на сайті - ОGLAVNOM.COM.UA

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *