Нажмите "Enter", чтобы перейти к контенту

Після інавгурації Байдена: Америка допоможе, але за нас країну не збудує

Більше цікавих новин читайте на сайті - ОGLAVNOM.COM.UA

(Рубрика «Точка зору»)

Ми самі

Президент США Джо Байден обійняв посаду і в’їхав у Білий дім за адресою 1600, Пенсільванія авеню. Що це змінило для України і її громадян? У війні, у мирі, у майбутньому?

Американці не припинять війну

Війна, що її веде Російська Федерація проти України від лютого 2014 року, не припинилася. І далі маємо справу з гібридною агресією, яка почалася в Криму, пішла на Донбас, роззявала пащу на весь Південь і Схід, з танками, «градами», дезінформацією та агентурою.

Чи допоможе нам у війні Америка, враховуючи, що ми протистоїмо агресорові політико-дипломатичними методами? Так, допоможе, але такими ж методами, що і раніше, не більше.

Український військовий демонструє протитанкову ракету «Джавелін» під час військового параду до Дня незалежності України. Київ, 24 серпня 2018 року


Український військовий демонструє протитанкову ракету «Джавелін» під час військового параду до Дня незалежності України. Київ, 24 серпня 2018 року

Українська армія доозброюється і переозброюється. Стали до ладу ще радянських часів бронетехніка й артилерія, з’явилася новітня вітчизняна реактивна зброя. Відновлюється флот. На цьому тлі постачання заокеанських «джавелінів», джипів чи снайперських гвинтівок має радше психологічний, аніж воєнний зміст. Ідеться врешті про убивчу (lethal) оборонну, а не наступальну зброю.

Нема ні у нас, ні серед надісланої такої зброї, з якою можна йти в атаку відвойовувати Крим і східні райони Донбасу. Приклад архісильної армії Азербайджану на тлі заскорузлих збройних сил Вірменії на нашу ситуацію не проєктується доки збройні сили РФ вважатимуться другою найсильнішою армією світу.

Серед військової і цивільної експертної еліти йдуть розмови про закупівлю сучасної американської авіації та комплексів «Патріот», як у Польщі. Дорогі і, без сумніву корисні речі, але й вони мають лише оборонну цінність. Отже, у цій війні нам і далі покладатися насамперед на себе.

І країну американці також не облаштують

Чи допоможе нам Америка у мирі, у тому повсякденному житті, яким громадяни незадоволені щоденно? У тарифах на газ, у відкатах на будовах, у «каруселях» на виборах, у хабарах в судах? Так, допоможе, але настільки, наскільки ми цього захочемо самі.

Наші власні прем’єр-міністри, і міністри, народні депутати і вищі судові влади, обрані громадянами чи їх представниками, вирішують питання і призначень, і покарань за хабарництво. Корупція, а простіше зловживання владою задля особистої вигоди, не буде зникати від закликів з Вашингтона, а тільки в результаті появи свідомих і чесних законодавців та урядовців включно з сільським старостою, районною, обласною і центральною владою.

Тоді ще віцепрезидент Джо Байден з трибуни Верховної Ради закликає депутатів боротися з корупцією. Київ, 8 грудня 2015 року


Тоді ще віцепрезидент Джо Байден з трибуни Верховної Ради закликає депутатів боротися з корупцією. Київ, 8 грудня 2015 року

Американці (як і європейці) можуть розповісти, для прикладу, як відбуваються вибори та повсякденне управління на їхніх теренах. Але ж не відряджати власних урядовців в Україну! Отже, у мирній побудові сучасної європейської держави і громадянського суспільства доведеться покладатися на себе також.

А щодо світлого майбутнього?

Чи допоможе нам Америка у майбутньому, якого ми бажали б для себе, для дітей, для онуків?

Тут, безперечно, вже допомагає, і щоденно.

Предки сучасних американців, які прибули у негостинні тоді Північну Кароліну та Массачусетс, перебували у становищі кріпаків, залежних від компаній, що їх перевезли через океан. Їхні онуки вибороли свободу від колонізаторів-британців і почали запроваджувати чесне і прозоре урядування, що зайняло у них не одне десятиліття. Расизм викорінюють і досі, судову систему тренують громадською пильністю і президентською відповідальністю.

Чудовий приклад для України, яка відбивалася від колонізаторів триста років аж до 1991-го і намагається наслідувати кращі світові демократичні практики третє десятиліття. Дивно, що в таких умовах перебувають громадяни, і навіть законодавці, які закликають на ці кращі зразки не звертати увагу, а піти попросити агресора позичити нам розуму і грошей (один відомий олігарх і його посіпаки). Буде ще дивніше, якщо їм усе це минеться безкарно.

Баланс простий і, на перший погляд, не райдужний. Ми не отримаємо магічну американську зброю, від якої перелякані загарбники зникнуть з Донецька і Севастополя. Ми не отримаємо з-за кордону щасливе заможне життя. Нам не побудують світле майбутнє без загроз і проблем. Ми самі маємо виховати розумних і працьовитих дітей, створити сильну армію, організувати справедливе, демократичне, ринкове суспільство, яке приваблюватиме погляди окупованих громадян в Криму і на Сході, і далі за кордонами України.

І в усьому цьому і Америка, і Європа, і міжнародні суди, і весь демократичний світ нам допомагають. Коли ми самі цього прагнемо, працюємо і йдемо до мети.

Андрій Веселовський – український дипломат, експредставник України при ЄС

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції

Джерело

Більше цікавих новин читайте на сайті - ОGLAVNOM.COM.UA



Будьте первым, кто оставит комментарий!

    Добавить комментарий

    Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *