Нажмите "Enter", чтобы перейти к контенту

Радіо Свобода Weekly: що просять депутати у запитах, «палаци» можновладців України і протести в Росії

Більше цікавих новин читайте на сайті - ОGLAVNOM.COM.UA

«Чого хочуть депутати?» Що турбує парламентарів, про що вони просять, чого і в чиїх інтересах добиваються (розслідування)

Для виконання своїх обов’язків в інтересах громадян, народні депутати України наділені низкою інструментів та повноважень. Але не всіма ними вони користуються прозоро. Наприклад, парламентар має право розсилати депутатські звернення у різні державні установи, на які там зобов’язані дати відповідь.

Про що пишуть депутати у своїх листах?

Дізнатись про це на практиці фактично неможливо. Депутатські звернення ніде не публікуються. Не надасть їх на запит і Верховна Рада – бо не веде такий облік. Та «Схеми» пішли іншим шляхом – і зробили запити ключовим державним органам, в тому числі правоохоронним, попросивши надати доступ до вхідної кореспонденції від представників депутатського корпусу. За копіювання великої кількості сторінок, щоправда, держоргани виставили редакції чималі рахунки. Але – це спрацювало. Тож, про що турбуються депутати у своїх листах, та як часом використовують цей непублічний інструмент у власних приватних цілях – читайте і дивіться.

Пожежа в будинку для літніх людей в Харкові: деталі й версії

21 січня на околиці Харкова сталася пожежа у пансіонаті «Золотий час», в якому перебували літні люди. Загинули 15 осіб, п’ятьох шпиталізували з опіками, отруєнням чадним газом та у стані стресу. Влада визначила подію як надзвичайну ситуацію державного рівня. І заявила, що будинок для літніх людей не мав на належних документів для здійснення діяльності. Деталі і версії трагедії – у матеріалі.

Україна домовляється із МВФ. Що буде з гривнею і доларом?

Україна веде непрості переговори з Міжнародним валютним фондом щодо продовження програми фінансової допомоги. Про їхній зміст відомо дуже мало: український Нацбанк і керівництво фонду обмежуються лаконічними репліками про роботу місії МВФ в Україні. Торік Україна змогла отримати лише один транш Фонду із трьох запланованих. Міжнародний валютний фонд – один із ключових фінансових донорів України: його позики під пільгові відсотки надходять лише в обмін на проведення реформ, і водночас – служать позитивним сигналом для валютного ринку, банків та іноземних інвесторів.

Радіо Свобода зібрало думки експертів про те, як можуть завершитися нинішні перемови з міжнародним донором, і як це вплине на курс гривні.

Протести у Росії: новий рекорд

У Росії число затриманих на акціях протесту з вимогою звільнити опозиціонера Олексія Навального наближається до трьох із половиною тисяч, що є найвищим показником у сучасній історії цієї країни.

Протести відбулися більш ніж у 100 містах Росії. Загальне число учасників, за різними оцінками, склало понад 100 тисяч людей. Суботні протести називають одними з найбільших антиурядових протестів в Росії за останні роки.

Наймасштабніші акції зафіксовані в Санкт-Петербурзі та Москві, де на вулиці вийшли десятки тисяч людей. У Москві число протестувальників становило від 20 до 40 тисяч. Російська поліція під час акції протесту у Москві затримала дружину Навального – Юлію.

До критики дій російської влади приєдналися й Україна і Сполучені Штати Америки.

Палац не лише для Путіна: маєтки можновладців України, знайдені журналістами

Фільм очолюваного російським опозиційним політиком Олексієм Навальним «Фонду боротьби з корупцією» «Палац для Путіна» не лише збурив суспільство в Росії, а й дав привід пригадати – чого встигли для себе набудувати українські політики та високопосадовці. Багато українців змогли побувати у «Межигір’ї» та побачити розкоші резиденції президента-втікача Віктора Януковича. Втім це не найбільший і не найдорожчий маєток серед осель можновладців України.

Куратор закупівлі так званих «веж Бойка» Кацуба звів собі під Києвом оселю у стилі псевдобароко


Куратор закупівлі так званих «веж Бойка» Кацуба звів собі під Києвом оселю у стилі псевдобароко

Інавгурація президента США: політичний портрет Джо Байдена

Джо Байден 20 січня 2021 року заступив на посаду президента США. Він прийшов до влади в розпал безпрецедентної внутрішньополітичної кризи і руйнівної глобальної пандемії. Кар’єрний політик, він три десятиліття був сенатором і віцепрезидентом Барака Обами. Байден пообіцяв прискорити вакцинацію від COVID-19, забезпечити відновлення економіки і спробувати об’єднати глибоко розділену країну після президентства Дональда Трампа.

ЗМІ повідомляють, що з президентського столу, ймовірно, вже прибрали кнопку Трампа, якою він викликав кока-колу. Хоча Байден, за повідомленнями, також любить цей напій, кнопки вирішили позбутися 🙂

Курт Волкер – про політику адміністрацій Трампа і Байдена щодо України

Курт Волкер, американський дипломат і аналітик, колишній спеціальний представник Державного департаменту США з питань України, в інтерв’ю Радіо Свобода оцінив політику Сполучених Штатів Америки щодо України і її перспективи за адміністрації попереднього президента Дональда Трампа і нинішнього голови держави Джо Байдена. Розмова з кореспондентом Сашком Шевченком відбулася перед вступом Джо Байдена на посаду.

Війна в Україні та напад на Капітолій – частини однієї доктрини Кремля – дослідниця з Канади

Після того, як популярну серед американських ультраправих соцмережу Parler заборонили у своїх магазинах Amazon, Apple та Google, вона частково повернулася в інтернет завдяки дружній допомозі з Росії. Сайт, який використовували ультраправі для організації нападу на Капітолій, отримав нову домівку – його прихистила російська технологічна компанія DDos-Guard, яка має серед своїх клієнтів і Міністерство оборони Росії.

Явний зв’язок між американськими крайньоправими і близькими до російського істеблішменту технологічними компаніями не оминув увагу коментаторів, які запитують, які ще потрібні докази того, що Росія намагається підірвати американську демократію за допомогою інформаційних технологій та антисистемних сил. Вони також вказують на те, що перш, ніж ця технологія запрацювала в Америці, вона була випробувана в Україні.

Україна має захищати свою мову – мовний омбудсмен Тарас Кремінь

Тиждень дії мовного закону щодо обслуговування споживачів в Україні – чи є результат? Сфера послуг перейшла на українську чи нехтує законом? Чи допомагає поліція? Як оцінює діяльність «мовних рейдів»? Коли штрафуватимуть порушників? Як він реагує на спроби – в тому числі депутатів «Слуги народу» – обійти мовне законодавство? Чи спілкується він із президентом України Володимиром Зеленським стосовно впровадження норм мовного закону? Чи не боїться він, що його посада буде ліквідована внаслідок рішення Конституційного суду? На ці та інші запитання відповів в інтерв’ю Радіо Свобода уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Далі коротко про те, що ви могли пропустити:

Чи співпрацюють українські та російські музиканти у 2021 році?

«Музика – поза політикою» – вже відоме для українців гасло, яке в час нинішньої війни щоразу викликає хвилю дискусій, сварок та навіть конфліктів. У цьому питанні суспільство разом із митцями ділиться на два табори. По один бік барикади – музиканти, які вважають, що не можна гастролювати в Росії після окупації Криму та війни на сході України. З іншого боку – ті, які вважають, що мистецтво не повинно перебувати з політикою в одній площині.

Дискусій навколо гастролей українських музикантів у Росії достатньо. А як тоді ставитися до творчої співпраці з російськими музикантами? Як сприймати мистецькі колаборації, триб’юти та спільні проєкти? Радіо Свобода запитало українських музикантів та експертів музичної індустрії: як розцінювати у 2021 році співпрацю українських музикантів із російськими?

Чому 244, а не 242: «кіборги» про останні два дні оборони Донецького аеропорту

23 січня 2015 року називають останнім днем оборони Донецького аеропорту «кіборги», яких опитало Радіо Свобода. І хоч офіційно Днем пам’яті захисників Донецького аеропорту встановили 16 січня, учасники боїв кажуть, що у цей день «новий термінал ще був наш», а найтрагічнішими були 19-е (перший підрив перекриття терміналу), 20-е (другий підрив), коли загинуло 48 бійців, і 21 січня (катування у полоні тих, хто вижив, страта Ігоря Брановицького). Саме ці дні оборонці ДАПу вважають днями пам’яті. Так само вони наполягають, що оборона Донецького аеропорту тривала 244 дні, а не 242, як це рахували спочатку. Чому? Ось їхні пояснення.

«Нова влада пиякам і неробам дала пістолети»: свідчення про розкуркулення

Читачі сайту та сторінок Радіо Свобода у соціальних мережах продовжують переповідати родинні історії про організоване Сталіним та компартійним керівництвом СРСР так зване «розкуркулення».

«Мій прадід Степан Золоторевський замерз у землянці, яку викопав після того, як комуняки вигнали його з хати, бо вважали куркулем: він був дуже добрим ковалем, мав жінку, багато дітей. Працювала родина сама, наймитів не було» – написала читачка Радіо Свобода Тетяна Бережна.

Публікуємо чергову серію спогадів – читайте.

Ваше Радіо Свобода Weekly

Радіо Свобода Weekly – усі важливі новини та ексклюзиви нашого сайту в одному листі. Надсилаємо щонеділі о 15-й годині якраз до Вашої післяобідньої кави. Підписатись на розсилку можна тут.

Джерело

Більше цікавих новин читайте на сайті - ОGLAVNOM.COM.UA



Будьте первым, кто оставит комментарий!

    Добавить комментарий

    Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *