Рік тому ми зібрали прогнози 12 експертів на 2020-й. Ось що з цього вийшло

Більше цікавих новин читайте на сайті - ОGLAVNOM.COM.UA

«Мене обурює, що, попри провальний досвід, ми й далі вдаємо, ніби вміємо складати прогнози на майбутнє», каже письменник Насім Талеб в своїй книзі «Чорний лебідь». Попри таке застереження, Радіо Свобода на початку 2020 року зібрало 12 прогнозів щодо політики, війни та економічних показників. Деякі з припущень наших співрозмовників справдилися майже одразу, деякі так і залишилися ймовірністю. Радіо Свобода згадує основні тези прогнозів і аналізує, які з них справдилися, які ні, і на що вплинула пандемія коронавірусної хвороби COVID-19.

Політика

Експерти: професор політології Києво-Могилянської академії, науковий директор фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань, політолог Олег Саакян, політтехнологиня, партнерка компанії SIC Group Катерина Одарченко.

Що чекає на Зеленського, уряд і Верховну Раду?

Прогнози:

  • підтримувати рейтинг «Слуг народу» буде важко (Гарань)
  • дочасних президентських виборів чекати не варто (Саакян)
  • є ймовірність позачергових парламентських виборів, якщо парламент не зможе працювати злагоджено (Саакян)
  • Зеленський не ризикуватиме більшістю у Верховній Раді, розпуску Ради не буде (Гарань, Одарченко)
  • а от уряд Гончарука піде у відставку. Шанси залишитися матимуть люди не з його команди: міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, міністерка фінансів Оксана Маркарова, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, можливо – голова МОЗ Зоряна Скалецька (Одарченко)

Розпуску Верховної Ради дійсно не сталося – хоча Зеленський припускав таку можливість, якщо парламент не звільнить суддів Конституційного суду, в листопаді пройдешнього року.

Читайте також: Чи наважиться Зеленський на розпуск Верховної Ради і кому, насправді, вигідні дочасні вибори?

Натомість колишній прем’єр-міністр Олексій Гончарук поступився кріслом Денису Шмигалю вже в березні минулого року. Разом із ним Кабінет міністрів залишили кілька міністрів (в тому числі й Оксана Маркарова). На місцях залишилися міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, міністр юстиції Денис Малюська, міністр інфраструктури Владислав Криклій.

Верховна Рада України на позачерговому засіданні призначила прем’єр-міністром України Дениса Шмигаля, Київ, 4 березня 2020


Верховна Рада України на позачерговому засіданні призначила прем’єр-міністром України Дениса Шмигаля, Київ, 4 березня 2020

На чолі МОЗ Зоряну Скалецьку змінив Ілля Ємець, який менше ніж за місяць передав крісло Максиму Степанову. Посаді ж голови МВС Арсена Авакова не зашкодив навіть скандал зі зґвалтуванням і катуванням людей поліцейськими у Кагарлику.

Невідомо достеменно, чи причиною відставки Скалецької був скандал у Нових Санжарах через заселення в місцевий санаторій евакуйованих з Китаю людей. Виступаючи у Верховній Раді, Зеленський похвалив очільницю МОЗ за сміливість, але розкритикував перебіг медичної реформи.

Рейтинг самого Зеленського, хоч і знижується, все ще тримається на лідерській позиції: за даними свіжого дослідження соціологічної групи «Рейтинг», йому довіряє 41% українців. Його партія «Слуга народу» все ще має 21,6% підтримки – нижче, ніж у рік виборів, але все ще вище, ніж у решти політсил.

Чи чекати реальних реформ..?

Прогнози:

  • попри те, що влада зважила на протести в питанні про земельну реформи, не випадає очікувати від неї такої відкритості в майбутньому через окремі рішення та призначення (Гарань)
  • якщо Зеленський і ініціює реформу судів, то тільки в середньостроковій перспективі. Це може відбутися в другій половині 2020 року, але не раніше (Саакян)
  • бюджет не дає підстав очікувати радикальних реформ, тому що зміни від них у ньому не закладені. Станом на початок року важко оцінити можливість фінансування реформи вторинної ланки медицини, тому що МОЗ його не презентувало (Одарченко)

Закон про земельну реформу, попри критику як прихильників, так і противників ринку землі, парламент ухвалив у квітні. А деякі призначення на позиції у владі відбувалися попри критику громадськості. Наприклад, 5 серпня Зеленський призначив заступником керівника Офісу президента України Олега Татарова.

Читайте також: Новий закон про землю: чи врятує він українську економіку

Таке рішення президент ухвалив (і відстоював) попри те, що Татаров був заступником начальника Головного слідчого управління МВС під час подій Революції гідності у 2013-2014 роках. Саме він опікувався затриманнями учасників протесту та просуванням кримінальних справ проти них. Татаров також розповсюджував обвинувачення на адресу майданівців, які не доведені до сьогодні, та висував їм ультиматуми.

Зеленський не звільнив заступника голови ОП навіть після того, як НАБУ відкрило проти нього провадження через ймовірну фальсифікацію експертизи в справі ексдепутата Максима Микитася.

Крім того, у листопаді під крики «Ганьба» присягу склав міністр освіти і науки Сергій Шкарлет, якого звинувачують у плагіаті та лояльності до Віктора Януковича за часів його президентства.

Кадровими рішеннями відзначилася й чинна генеральна прокурорка Ірина Венедіктова – очоливши Державне бюро розслідувань, вона призначила своїм заступником ексадвоката Віктора Януковича Олександра Бабікова. Згодом Венедіктова сама перейшла на посаду голови Офісу генерального прокурора – це призначення також викликало критику експертів.

Читайте також: Гроші МВФ, судова реформа і українська стратегія «пропетляти»

В жовтні 2019 року Зеленський подав законопроєкт, який передбачав реформу судової системи. Після того, як Конституційний суд заблокував цей документ, президент подав інший – на думку експертів, слабший.

Інших ознак судової реформи наразі не видно, якщо не рахувати законопроєкт, який Зеленський вніс до Верховної Ради у жовтні. Він передбачає, поміж іншого, припинити повноваження чинного складу Конституційного суду через скасування кримінальної відповідальності за недостовірне електронне декларування.

Реакції ж на, наприклад, скандал із записами розмов у кабінеті голови Окружного адміністративного суду Павла Вовка з Банкової досі не пролунало. Тільки після появи петиції про ліквідацію ОАСК і набрання нею 25 тисяч голосів Офіс президента повідомив про «початок консультацій» із Вищою радою правосуддя.

…а масштабних вуличних протестів?

Прогнози:

  • Протести може викликати «справа Шеремета» або інші дії влади, які громадськість сприйме як спроби дискредитувати ветеранів та військових чи піти на поступки Росії (Гарань)
  • Можливі також протести ФОПів, акції противників земельної реформи (Гарань)
  • Без цілеспрямованої участі Росії ескалація внутрішньої ситуації через протести до точки неповернення малоймовірна (Саакян)
  • Суттєві протести можуть викликати тільки зміни до Конституції України, рішення, пов’язані із зовнішньою політикою, амністією чи процесом місцевих виборів (Одарченко)

Чимало найпомітніших акцій протесту в Україні 2020 року відбувалися під судами, причому різними. Наприклад, навесні кілька сотень людей зібралися під судом, де обирали запобіжний захід громадському активісту Сергію Стерненку, якого звинувачують у вбивстві свого нападника. Сам Стерненко стверджує, що це був самозахист. Акція вилилася в протистояння з поліцейськими.

Читайте також:«Це абсолютно в стилі «Беркуту» – Євген Крапивін про побиття активістів під Шевченківським судом

І хоча судові засідання проти активіста тривають, сам він заявляв, що саме розголос і громадська активність під судами не дозволили взяти його під варту. Натомість суд обрав Стерненку спершу цілодобовий домашній арешт за місцем прописки (територія військової частини в Одесі), згодом – за місцем проживання в Києві. Зрештою цілодобовий арешт замінили на нічний.

Сергій Стерненко під судом після обрання йому першого запобіжного заходу


Сергій Стерненко під судом після обрання йому першого запобіжного заходу

Іншим гучним приводом для акцій стала згадана співрозмовниками Радіо Свобода справа про вбивство журналіста Павла Шеремета у 2016 році. Учасники протестів висловлюють недовіру версії слідства, згідно з якою до вбивства причетні волонтерка Юлія Кузьменко, військова медсестра Яна Дугарь і ветеран та музикант Андрій Антоненко.

Читайте також: Сенцов, Балух та інші колишні політв’язні закликали владу припинити тиск на активістів

У серпні суд змінив Кузьменко запобіжний захід із утримання в СІЗО на домашній арешт. Але Андрій Антоненко досі утримується за ґратами. Активісти кілька разів намагалися блокувати будівлю суду під час засідань, щоб не дати вивезти його назад до ізолятора.

У підприємців було більше підстав для протестів, ніж могли передбачити експерти на початку року. Так, влітку працівники галузі харчування влаштували акцію під будівлею Кабінету міністрів, вимагаючи дозволити їм почати працювати після того, як індустрія гостинності зазнала серйозних збитків через карантин. Акції повторилися перед оголошенням «карантину вихідного дня», але запровадження обмежень це не зупинило.

Вже наприкінці року у центр Києва вийшли фізичні особи-підприємці. Вони протестують проти скасування спрощеного оподаткування для ФОПів і повної фіскалізації. Верховна Рада відтермінувала зміни, але протестувальників це не задовольняє.

Можна сказати, що громадянське суспільство провело цей рік у стані підвищеної готовності. Цьому сприяли окремі заяви службовців і політичних діячів, рішення судів і кадрові призначення. Втім, масові тривалі протести, які можна було б співставити з Євромайданом 2013-2014 років, в цьому році так і не почалися.

Війна

Експерти: Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник, військовий експерт Олег Жданов, волонтер Роман Донік.

Як розвиватиметься ситуація на Донбасі?

Прогнози:

  • ситуація на Донбасі залишатиметься стабільним конфліктом низької інтенсивності, перспективи врегулювання малоймовірні (Мельник)
  • є ймовірність «гібридного стану миру» із поодинокими обстрілами (Жданов)
  • становище може істотно змінитися, якщо Зеленський «попрощається зі своїми ілюзіями» (Донік)

Навесні Зеленський заявив, що «дав Путіну рік» на те, щоб вивести війська з Донбасу. Станом на кінець 2020 року можна констатувати, що Росія не демонструє намірів виконати цю вимогу.

27 липня на Донбасі почало діяти нове перемир’я – «повний та всеосяжний режим припинення вогню». Вже за кілька годин командувач Операції об’єднаних сил Володимир Кравченко повідомив, що бойовики порушили домовленості, обстрілявши українських військових.

Український військовий грає на скрипці в бліндажі на передовій неподалік окупованої російськими гібридними силами Горлівки на Донеччині, 22 грудня 2020 року


Український військовий грає на скрипці в бліндажі на передовій неподалік окупованої російськими гібридними силами Горлівки на Донеччині, 22 грудня 2020 року

Консультації Тристоронньої контактної групи протягом року відбувалися, але не дали масштабних результатів – хоча, наприклад, у грудні українська делегація заявила, що змогла домовитися про повернення українського військового з окупованої території.

Попри формальне перемир’я, смерті й поранення українських військових і мирних жителів не припинилися. У липні російські гібридні сили обстріляли гуманітарну групу, яка мала забрати тіло загиблого розвідника з «сірої зони».

Загинув військовий медик Микола Ілін, поранений сержант Ярослав Журавель залишився в «сірій зоні» і помер від втрати крові.

Сергій Журавель, батько Ярослава Журавля, який загинув під Зайцевим на Донбасі, під час акції «Наша армія – миру гарант, а Росія – окупант» проти умов припинення вогню на Донбасі біля Офісу президента України. Київ, 27 липня 2020 року


Сергій Журавель, батько Ярослава Журавля, який загинув під Зайцевим на Донбасі, під час акції «Наша армія – миру гарант, а Росія – окупант» проти умов припинення вогню на Донбасі біля Офісу президента України. Київ, 27 липня 2020 року

Загалом за час дії режиму тиші внаслідок обстрілів загинули четверо військових, 15 отримали поранення. Загалом у 2020 році 335 українських військових дістали поранення, 49 загинули.

Чи є ризик загострення бойових дій протягом року?

Прогнози:

  • ймовірність масштабної ескалації досить низька, натомість Росія може вдатися вдатися до погроз застосування прямої військової сили (Мельник)
  • політична ситуація в самій Росії не заохочуватиме її кроків назустріч ескалації (Жданов)
  • істотних змін не буде, тому що Росії потрібна точка дестабілізації в Україні, а бойовикам підконтрольних їй угруповань на Донбасі немає куди повертатися (Донік)

Масштабного наступу в 2020-му не сталося. Однак військові навчання «Кавказ-2020», які Росія проводила у вересні, на думку американського командування, могли бути прикриттям для підготовки нападу. Одночасно з цими навчання Україна проводила свої – спільно з Північноатлантичним альянсом.

Тим часом Росія втягнулася в інший конфлікт – у Нагірному Карабасі. Вона виступила посередником у перемовах між Вірменією та Азербайджаном та розмістила в спірному регіоні своїх миротворців.

У липні в Росії заговорили про «приєднання» окупованих частин Донецької і Луганської області. Але офіційно російська влада не стверджувала таких намірів.

Економіка

Експерти: виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський, підприємець та громадський діяч Валерій Пекар, керівник підрозділу з фінансового аналізу корпорацій групи ICU Олександр Мартиненко.

Чого боятися українській економіці в 2020-му?

Прогнози:

  • найбільші виклики: збереження статусу-кво «Приватбанку» та незалежності Національного банку (Вишлінський)
  • в цілому на рецесію зразка 2008-2009 років очікувати не варто (Вишлінський)
  • світового економічного спаду не уникнути, але він, скоріш за все, почнеться ближче до кінця року (Пекар)
  • державний борг не буде проблемою за умови підтримки МВФ (Пекар)
  • економіка продовжить повільно рости, найбільший ризик – політична дестабілізація (Пекар)
  • основний ризик для української економіки – зниження попиту на зовнішніх ринках і уповільнення економічного зростання в основних торговельних партнерів, зокрема в Євросоюзі (Мартиненко)
  • висока ймовірність підписання фінальної угоди з МВФ в першому кварталі 2020 року (Мартиненко)

Попри суди, через які колишній акціонер Ігор Коломойський намагається повернути собі «Приватбанк», банк досі належить державі. Верховна Рада у травні ухвалила законопроєкт, який блокує повернення «Приватбанку» навіть у разі відповідного судового рішення (втім, його вже оскаржують у КСУ).

Натомість голова НБУ Яків Смолій подав у відставку в липні. Експерти оцінили цю подію негативно саму по собі – як ознаку можливості влади тиснути на регулятора. А в Міжнародному валютному фонді нагадали про важливість незалежності Нацбанку.

Читайте також: Два сценарії: поганий і малоймовірний. Чого чекати після відставки голови НБУ?

В економічному секторі вплив коронавірусної пандемії, яку ще рік тому ніхто не передбачав, найбільш очевидний. Навесні минулого року директорка МВФ Крісталіна Георгієва оцінила рецесію, спричинену коронавірусом, як найгіршу з часів Великої депресії майже століття тому.

Криза знизила ціни на сировину, яку в тому числі експортує Україна, наприклад, сталь і залізну руду. За даними Держстату, з січня по жовтень 2020 року (останні наявні дані), Україна експортувала чорних металів на 6,4 мільярда доларів, що становить 84,1% від показників минулого року. Експорт зернових постраждав менше – 7,6 мільярда доларів, або 98,3%.

Карантинні заходи також не пішли на користь економіці. За оцінками Світового банку, обсяг ВВП України в 2020 році знизився на 5,5%. Наступного року, припускають в установі, він може показати 3% росту.

У червні Україна отримала 2,1 мільярда доларів від МВФ. Цей транш зрештою виявився єдиним у 2020 році, хоча від початку Київ розраховував на 3,5 мільярда. При цьому у травні фонд після тривалих переговорів відмовився від трирічної програми підтримки і запропонував вужчу, на 18 місяців.

Навесні Міністерству фінансів кілька разів довелося скасовувати аукціони облігацій внутрішньої позики, але зрештою уряд знову зміг залучати кошти через цінні папери.

Чого чекати від курсу гривні?

  • гривня має можливості посилюватися, щонайменше – залишатися стабільною (Вишлінський)
  • гривня поступово зростатиме до близько 27-28 гривень за долар станом на кінець року (Пекар)
  • протягом першого півріччя курс буде посилюватися, далі процес піде в зворотньому напрямку, в кінці року курс може становити 25-25,5 гривень за долар (Мартиненко в презентації прогнозів ICU)

У перші місяці гривня трималася на тому стабільному рівні, який прогнозували економісти. Але вже незабаром форс-мажор у вигляді світової пандемії вніс свої корективи, і наприкінці березня уряд переглянув прогноз курсу щодо долара – з 27 гривень до 29,5. Втім, вже наступного дня ухвалення парламентом законів для захисту «Приватбанку», а також земельної реформи дещо заспокоїло ринок.

Ані звільнення Смолія, ані карантин не додали стабільності національній валюті. У листопаді гривня сягнула свого мінімуму – 28,6 гривні за долар, а до кінця року дійшла на позначці близько 28,27 гривні. Втім, попри необхідність стабілізувати гривню на ринку, Національний банк 6 січня заявив, що протягом минулого року зміг наростити обсяги золотовалютних ресурсів до 29,13 мільярдів доларів в еквіваленті.

Чи зміняться тарифи на комунальні послуги?

Експерти: блогер Антон Швець, директор Асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк, провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Максим Білявський.

Прогнози:

  • ціні на газ «падати немає куди», економічно тарифи мають рости, чи будуть – політичне питання (Швець)
  • на внутрішньому ринку газ може коштувати близько 4-4,5 тисячі гривень за тисячу кубічних метрів (Білявський)
  • ціна на газ для населення зміниться дуже мало, а от ціна на електроенергію буде рости десь на 10-20% (Павлюк)
  • тариф на електроенергію через борги «Центренерго» буде перекладений на споживачів (Швець)
  • запровадження конкурентних ринків призведе до зниження цін на електроенергію і газ (Білявський)
  • за умови виведення «Енергоатому» на ринок електроенергії ціна на електроенергію буде складати приблизно 1,6-1,55 гривні за кіловат (Білявський)

З 1 серпня 2020 року в Україні запрацював ринок газу для споживачів. Відтепер вони можуть змінити постачальника газу на того, чия ціна здається їм привабливішою. Тільки одна компанія може постачати газ по всій країні – це «Газопостачальна компанія «Нафтогаз», що входить до групи «Нафтогаз».

На початку року тариф на газ для всіх регіонів був один, але разом із тарифом на доставку коливався від 6,2 до 8,2 гривень за кубічний метр. Наприкінці року ціни на газ варіюються від 5,95 до 9,05 гривень за кубічний метр, тариф операторів газорозподільчих мереж може коливатися від 34 копійок до 3,28 гривні залежно від регіону.

Ціна на газ «Нафтогазу» на початку року становила 7,22 гривні. Ціна коливається протягом року і в грудні дорівнювала 6,33 гривні, перш ніж повернутися до минулорічного показника в січні.

З 2017 і до кінця 2020 року в Україні діяв основний тариф 90 копійок за кіловат-годину на обсяг до 100 кВт/годину (він же діяв для багатодітних сімей та гуртожитків) і 1,68 гривні – при перевищенні цього ліміту.

Читайте також: Нова диво-схема на ринку електроенергії: як «Центренерго» та інші виробники торгують «повітрям» і заробляють мільярди

Ближче до кінця року прогнози експертів і тимчасового керівника Міністерства енергетики Юрія Бойка передбачали, що тарифи на енергетику зростуть. Так і сталося.

З 1 січня, за рішенням Кабінету міністрів, електроенергія, незалежно від обсягів споживання, коштуватиме 1,68 гривень за кіловат-годину. За словами виконувача обов’язків міністр енергетики Юрія Вітренка, «Міненерго спільно з НКРЕКП та учасниками ринку напрацьовує вдосконалений сценарій фінансового збалансування на ринку електроенергії».

Джерело

Більше цікавих новин читайте на сайті - ОGLAVNOM.COM.UA

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *