Що відбувається із білоруською економікою? Відповідає провідний білоруський економіст

Більше цікавих новин читайте на сайті - ОGLAVNOM.COM.UA

Дмитро Крук, старший науковий співробітник BEROC, економіст, відповідає на запитання кореспондента Білоруської служби Радіо Свобода. ​ Чи влада в Білорусі почала друкувати гроші? Де і за якою ціною Мінськ може отримати нові позики? Пояснює, чому приватизація не може принести швидкого і значного успіху зараз.

Стисло:

  • Державні підприємства Білорусі все ще перебувають у « глибокій ямі» і потребують дедалі більше ресурсів;
  • ринкова вартість 2ти найкращих білоруських промислових гігантів сьогодні не перевищує 5 мільярдів доларів;
  • усі нові кредити, які візьме білоруська влада, будуть дорожчими, ніж раніше;
  • «подушка безпеки», яка була створена за останні кілька років, до 2021 року була майже вся використана .

Радіо Свобода: Останніми днями лунають думки, що білоруська влада вирішила піти на додаткову емісію грошей, тобто почати друкувати гроші. Чи є у вас інформація щодо цього, чи є ознаки того, що процес друку грошей уже розпочався?

Дмитро Крук: Я поки що не можу ні підтвердити, ні спростувати інформацію про грошову емісію. Поки не з’являться офіційні дані за новий період – ніхто цього докладно не скаже.

Дмитро Крук


Дмитро Крук

Але диму без вогню, швидше за все, не буває. В останні місяці ми спостерігаємо хронічне погіршення фінансів державних підприємств. І думка про те, що їх потрібно підтримувати з державного бюджету, панує в певних коридорах влади з квітня минулого року. Але більшу частину 2020 року знайти шляхи вирішення цієї проблеми можна було за допомогою інших інструментів, не друкуючи нових грошей. Частково за рахунок резервів, накопичених роками, частково за рахунок банківських ресурсів.

На тлі дефіциту бюджету уряду були б дуже потрібні додаткові зовнішні позики. Де їх знайти? Виникає ідея про російський ринок. Гроші можна позичити, але під дуже великі відсотки

А на початку цього року склалася інша ситуація. Державні підприємства перебувають як і раніше у глибокій ямі, потребують дедалі більше ресурсів, і використовувати старі методи, які я перелічив, уже неможливо. Тому я бачу посилення тиску на Національний банк, із вимогою пом’якшити монетарну політику. Поки що, аналізуючи статистику, у мене немає підстав стверджувати, що Нацбанк здався і почав друкувати гроші.

– Але з вашого аналізу (та з міркувань інших незалежних економістів) випливає, що економічна влада й не має іншого виходу? Окрім того, щоб друкувати гроші чи брати нові позики. Бо інакше що? Зменшити зарплати та пенсії? Не найбільш сприятлива соціально-політична ситуація для цього.

На 2021 рік основним джерелом фінансування дефіциту є ті резерви, які були накопичені з профіцитів минулих років. Вони будуть використані майже під нуль

– Справді, ми повинні розуміти, що зараз немає чудових механізмів вирішення проблеми. Якщо далі підтримувати всі державні підприємства, виплачувати там усі зарплати, не скорочувати людей – тоді залишається тільки те, що ви сказали: надрукуйте гроші або візьміть нові позики.

Національний банк каже, що необхідно дивитися на кожне підприємство і займатися стримуванням витрат. Національний банк також тисне на банки, щоб ті менше грошей видавали на домогосподарства, а більше на корпоративний сектор. Тобто він хоче зняти тягар із себе і перекласти його на комерційні та державні банки.

– Є ще один варіант, який багато країн використовують у критичні моменти, – це приватизація. Скинути збиткові підприємства з державної допомоги, щоб нові приватні власники, які наважаться їх придбати, несли цей тягар самі. Але ми розуміємо, що такий варіант неможливий у Білорусі з політичних причин, – Лукашенко про це неодноразово говорив.

Я майже впевнений, що всі нові кредити, які візьме білоруська влада, будуть дорожчими, ніж раніше. Що вони вважатимуть меншим злом (брати під високі відсотки чи потерпіти), мені сказати важко

– Так, найперша причина – політична, це концептуальний чинник, чому приватизація на даний момент неможлива. Але навіть якщо на мить про це забути, все одно залишаються ще два технічні моменти.

  • По-перше, це робиться не швидко, у найбільш вдалих випадках – це пів року;
  • по-друге, за оцінками, ринкова вартість 20 найкращих білоруських гігантів сьогодні не перевищує 5 мільярдів доларів.

Це дуже мало, така величина незрівнянна із втратою контролю над державним сектором. Тобто приватизація не може забезпечити закриття дір бодай на кілька років.

– Інший варіант – брати у борг. Як повідомив Павло Латушко (член президії опозиційної Координаційної ради Білорусі – ред.), Мінськ вирішив розмістити державні облігації на Московській фондовій біржі (оскільки на західних біржах із політичних причин їх ніхто не купуватиме). Латушко попередив потенційних покупців, що майбутня білоруська демократична влада не визнає тих боргів, які з’являться після серпня 2020 року.

Державні підприємства перебувають як і раніше у глибокій ямі, потребують дедалі більше ресурсів, і використовувати старі методи уже неможливо

– Якщо поглянути на закон про бюджет, можна зробити висновок, що держава не настільки розраховує на нові позики у порівнянні з минулим роком. Той мільярд, який уже отримали від Росії, й обіцяні 500 мільйонів, які ще будуть надані – розглядаються як щось таке, що забезпечить платіжний баланс за зовнішнім боргом на цей рік. Із бюджетного плану випливає, що потрібно ще 500 мільйонів – це не так вже й багато.

Основна проблема полягає в тому, що отримати такі гроші за добрих ринкових умов буде майже неможливо. По-друге, додаткові 500 мільйонів – це мінімальна потреба. На тлі дефіциту бюджету уряду були б дуже потрібні додаткові зовнішні позики. Де їх знайти? Виникає ідея про російський ринок. Чи позначаться на російському ринку облігацій політичні ризики? Я гадаю, що так, але в меншому обсязі. Гроші можна позичити, але під дуже великі відсотки.

Я майже впевнений, що всі нові кредити, які візьме білоруська влада, будуть дорожчими, ніж раніше. Що вони вважатимуть меншим злом (брати під високі відсотки чи потерпіти), мені сказати важко.

– Ви сказали, що цьогорічний бюджет запланований із дефіцитом. У яких сферах відбуватимуться найбільш прикметні скорочення видатків, де вони будуть обрізати?

Якщо далі підтримувати всі державні підприємства, виплачувати там усі зарплати, не скорочувати людей – тоді залишається тільки: надрукуйте гроші або візьміть нові позики

– Ми бачимо, що скорочується в основному напрямок інвестиційних, капітальних витрат, різні галузеві програми. Бюджет не передбачає радикального скорочення видатків, влада хоче використати всі, накопичені раніше, резерви, щоб уникнути радикального скорочення витрат.

На 2021 рік основним джерелом фінансування цього дефіциту є ті резерви, які були накопичені з профіцитів минулих років. Вони будуть використані майже під нуль. Це та подушка безпеки, яка була створена за кілька останніх років. За цей рік вона буде використана майже вся.

Джерело

Більше цікавих новин читайте на сайті - ОGLAVNOM.COM.UA

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *