Якщо місцевий депутат ігнорує мовний закон, то може залишитися без виступу – мовний омбудсмен України

Більше цікавих новин читайте на сайті - ОGLAVNOM.COM.UA

Деякі депутати місцевих рад намагаються саботувати мовний закон і виступати на засіданнях сесій російською. Які з цього приводу застосовують заходи, чи можуть їх оштрафувати та чи можуть вони пояснювати свої дії Конституцією – розбираємося далі.

Міський голова Миколаєва Олександр Сенкевич виступив у ролі перекладача для депутатів миколаївської міської ради, які не захотіли виступати державною мовою.

Як головуючий у засіданні, він попросив депутата дотримуватися закону, але той послався на Конституцію і продовжив російською, тоді Олександр Сенкевич почав синхронно перекладати самостійно.

В місті Южному Одеської області депутат Олександр Гречкін відмовився виступати державною за таким самим принципом: почав українською, сказав, що чудово нею володіє, але буде виступати російською, посилаючись на статтю 10 Конституції.

Міський голова Одеси Геннадій Труханов перейшов на українську на офіційних заходах і намагається здебільшого користуватися державною, але не робить зауваження тим, хто вирішує виступати російською. Схожа ситуація і в більшості інших місцевих органах влади у російськомовних регіонах.

Що гарантує Конституція

10 стаття Конституції України зазначає:

«Державною мовою в Україні є українська мова. (Офіційне тлумачення частини першої статті 10 див. в Рішенні Конституційного Суду N 10-рп/99 від 14.12.99) Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом».

Радіо Свобода звернулося до мовного омбудсмена Тараса Креміня, щоб він пояснив, чи можуть депутати посилаючись на цю статтю Конституції, не виконувати норми мовного закону.

Тарас Кремінь, уповноважений із захисту державної мови


Тарас Кремінь, уповноважений із захисту державної мови

«Конституція України, а зокрема стаття 10, каже про те, що єдиною державною мовою є українська. В контексті цієї статті, на виконання рекомендацій, в законі про забезпечення функціонування української мови як державної чітко визначено (у статті дев’ятій), що володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані депутати місцевих рад і посадові особи органів місцевого самоврядування», – наголошує мовний омбудсмен.

У мовному законі закріплено те, що робочою мовою органів влади і місцевого самоврядування не лише на засіданнях, але й на заходах, зустрічах та у робочому спілкуванні є державна мова. А от якщо в заходах беруть участь іноземці, то їм апарат відповідного органу може забезпечити переклад, пояснив в коментарі Радіо Свобода Тарас Кремінь.

На одному з нещодавніх засідань Запорізької міської ради, депутат від партії Шарія так само почав українською, але продовжив російською, посилаючись на те, що його виборці так попросили. Йому дозволили виступ російською, але в подальшому закликали виступати державною мовою.

Чи може така причини вважатися вагомою для того, щоб депутат виступав недержавною мовою?

«Що стосується права виборців, то всі виборці є громадянами України. Відповідно, кожен з кандидатів у депутати місцевої ради ідучи на вибори, заповнюючи документи до виборчих комісій здійснювали це державною мовою. І крім цього, вступаючи у повноваження депутата місцевої ради вони складали присягу, у тексті якої обов’язково були слова: «Зобов’язуюся дотримуватися Конституції України, законів України», – і далі по тексту», – наголосив Тарас Кремінь.

Такі спроби депутатів ігнорувати закон уповноважений називає політичним популізмом, адже всі депутати є громадянами України із дипломами про освіту і не мають проблем з українською.

Тарас Кремінь, мовний омбудсмен України


Тарас Кремінь, мовний омбудсмен України

Думка юриста

Ті самі питання ми поставили і адвокату Владиславу Власюку. Він каже, що закон не дає однозначної відповіді: зобов’язує депутатів виступати українською і одночасно допускає інші варіанти.

«Стаття 9 зобов’язує депутатів місцевих рад володіти державною мовою та застосовувати під час виконання службових обов’язків і є стаття 12 про робочу мову органів місцевого самоврядування. Але частина друга статті 12, після того як каже, що робочою мовою є державна, каже, що у разі, якщо під час засідання використовується недержавна мова, то має бути забезпечений переклад державною мовою. І тут в мене як в юриста є питання: ви ж щойно написали в законі, що має бути державна мова, після того, в тій же статті пишете, що якщо ні, то має бути переклад», – зазначає Владислав Власюк.

Владислав Власюк, юрист


Владислав Власюк, юрист

Відповідальність депутата

Відповідальним за дотримання мовного законодавства є головуючий на засіданнях профільних комісій, а якщо мова йде про пленарне засідання відповідної місцевої ради то сільський, селищний або міській голова, або голова обласної ради, наголошує мовний омбудсмен Тарас Кремінь.

«Він має право попередити виступаючого, якщо він з числа депутатів, і нагадати норму закону і в тому числі попередити його про те, що він може забрати в нього слово. Сьогодні все в руках органів місцевої влади, які мають всі необхідні для того повноваження», – пояснює він.

Адвокат Владислав Власюк зазначає, що виходячи з тексту закону складається враження, що відповідати буде місцева рада, як орган управління, а не конкретний депутат.

«В частині 6 статті 56 пишуть, що якщо є факт порушення органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування і так далі, але тут немає «депутата» в списку. В мене складається враження, яке перевірити можна буде тільки на практиці, що депутат, який під час здійснення службових обов’язків, говорить недержавною мовою, то йому за це нічого не буде, тобто порушником буде відповідна рада, а не окремий депутат», – наголошує він.

Тарас Кремінь на питання про штрафи відповідає, що вони будуть можливі лише з липня 2022 року. Наразі ж до до міських голів від офісу уповноваженого направляють звернення, або до відома депутата довели відповідні статті мовного закону, які обов’язкові до виконання, якщо було зафіксоване порушення.

Читайте ще:

Kyiv, а не Kiev: аеропорт Дубаю перейшов на коректне написання назви Києва – МЗС

Еліта, псевдоеліта і народ в сучасній Україні. Коли діждемося Вашингтона?

Голова Нацради про санкції проти «каналів Медведчука»: не вважаю їх журналістами, це – пропагандистські рупори

Джерело

Більше цікавих новин читайте на сайті - ОGLAVNOM.COM.UA

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *